БАНДУРИСТ ДАНИЛО ЩЕРБИНА: ПАРАДИГМИ ІДЕНТИЧНОСТІ. ПРИЧИНКИ ДО АНТРОПОЛОГІЇ МУЗИКИ НА МАТЕРІАЛАХ ЗАПИСІВ ПРУССЬКОЇ ФОНОГРАФІЧНОЇ КОМІСІЇ (1915–1919)

Анотація

Розглянуто постать Данила Щербини, який у перші десятиліття ХХ ст. був активним учасником культурного та політичного життя України як на рідних українських теренах, так і за кордоном, зокрема в Німеччині, в середовищі табору Зальцведель для військовополонених Першої світової війни. Головну увагу в дослідженні присвячено різним граням ідентичності цього діяча у сфері його особистого та багатогранного професійного життя. Левова частка дослідження базується на особисто здобутих авторкою архівних документах та аудіозаписах, створених Прусською фонографічною комісією упродовж 1915–1919 рр. і дотичних до постаті Данила Щербини, які нині зберігаються у Фонограмархіві Етнологічного музею та фоноархіву (Lautarchiv) Університету Гумбольдтів. Обидва архіви розташовані в Берліні. Архівні документи, а саме фрагменти нотатника проведених сеансів (польового зошита), особистий листок даних про Данила Щербину (Personalbogen) та опис 19-ти звукових записів, зроблених членами Комісії від Д. Щербини, подано та вперше проаналізовано в українській та світовій етномузикології. Крім архівних матеріалів, у праці використано дані низки історичних, етномузикологічних, музикологічних та музично-антропологічних праць.

На підставі проведеного дослідження визначено рік і місце народження Данила Щербини, локації перебування та навчання в перші десятиліття життя виконавця, а також воєнний період до часу перебування в Німеччині.

Проблематику різних граней ідентичності Данила Щербини розглянуто в ракурсі різних парадигм, зокрема так званої субстанційної (есенціалістської), соціально-конструктивістської (інтерактивної), памʼяттєвої та національної самоідентифікації.