УКРАЇНСЬКА ДРАМА XVII СТ.: ВІД НАУКОВОГО ОСМИСЛЕННЯ ДО СЦЕНІЧНОГО ВІДРОДЖЕННЯ (ЗА МОНОГРАФІЄЮ ЛІДІЇ КОРНІЙ “УКРАЇНСЬКА ШКІЛЬНА ДРАМА ЕПОХИ БАРОКО”)

Анотація

Осмислено значення монографії Лідії Корній “Українська шкільна драма епохи Бароко: специфіка і драматургічна роль музичного компонента” як підсумкового результату багаторічних досліджень, присвячених українській музично-драматичній культурі XVII – першої половини XVIII ст. Видання постає ґрунтовно оновленою версією її праці 1993 р. і суттєво розширює уявлення про шкільну драму як синтетичний культурний феномен, у якому музика відігравала визначальну драматургічну й смислотворчу роль. Вивчено функціонування музичного компонента в українській шкільній драмі, розглянуте крізь призму історії духовної музики, освітніх практик, поетик і риторик ранньомодерної доби. Л. Корній аргументовано переконує, що формування шкільної драми в Україні було тісно пов’язане з адаптацією “латинської” освітньої моделі. Особливу увагу приділено визначенню ролі монодійного співу, кантів, партесної традиції та духовної пісні як джерел музичного матеріалу у шкільних драмах. Проаналізовано кілька типів музичних ремарок, що дає змогу реконструювати звучання вистав і простежити драматургічні функції музики, від створення символічних контрастів до формування емоційної напруги й характеристики персонажів. Значну роль у цьому процесі відіграє Хор, який у дусі античної традиції постає активним учасником дійства. Розглянуто публікації Володимира Рєзанова, чий науковий доробок становить фундамент для аналізу жанру драми в Україні, а також внесок Л. Корній, що суттєво розширила попередні підходи. Увагу музикознавиці зосереджено не лише на текстологічному чи жанрово-стилістичному аналізі, а й на вивченні композиційних, мелодико-ритмічних та семантичних аспектів музичних номерів у драматичних творах. Методологія. У процесі дослідження використано джерелознавчий, історичний, музично-теоретичний та культурологічний методи. Наукова новизна. Завдяки проведеному дослідженню увагу акцентовано на драмі “Про Олексія, чоловіка Божого” 1674 р., розглянутій у ширшому європейському контексті: від середньовічної агіографії та єзуїтського театру до оперної традиції XVII ст. Акцентовано на прем’єрі драми у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка 2 грудня 2025 р., що відкриває перспективи для сценічного відродження української барокової драми в освітньому та культурному просторі сьогодення.