ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ, МИСТЕЦТВОЗНАВЧА ТА ЕТНОЛОГІЧНА СПАДЩИНА РОМАНА ГАРАСИМЧУКА (1900–1976): ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД

Анотація

Уперше комплексно проаналізовано історіографію дослідження життєвого шляху та наукової спадщини етнолога та мистецтвознавця Романа Гарасимчука (1900–1976) упродовж 90-х – початку 2020-х років, оскільки без цього важко уявити як подальші спеціальні дослідження про цю видатну постать української науки, так і використання у сучасних наукових працях її значного фактичного та теоретичного матеріалу (передусім на ниві дослідження народних танців українців). Мета роботи – визначити комплексний аналіз спеціальних наукових статей, монографій та енциклопедичних видань, де подано інформацію про постать Р. Гарасимчука, його наукову спадщину або матеріали про нього, інтегровані до ширшої наукової проблематики. Формування завдання дослідження. На основі проведеного комплексного аналізу наукових публікацій визначено конкретні етапи у дослідженні біографії та наукового доробку вченого на ниві етнології та мистецтвознавства, чинники, які сприяли зростанню зацікавленням непересічною особистістю у середовищі сучасних українських науковців різного профілю. Проаналізовано стан вивчення окремих етапів та сторінок життєвого шляху Р. Гарасимчука та різних напрямів його наукових зацікавлень. Методологія дослідження ґрунтується на використанні принципів об’єктивності, комплексності та історизму під час аналізу публікацій, з’ясуванні деяких чинників, виділенні конкретних тенденцій, а також порівняльно-типологічного методу та методу компонентного аналізу для виділення подальших перспектив та конкретних завдань в дослідженні біографії та наукового спадку вченого. Наукова новизна роботи полягає у тому, що виділено три важливі етапи для повернення імені вченого та його наукової спадщини в сучасну українську науку, з’ясовано чинники, наявність яких визначила можливість такого розвитку. Показано, що найбільш докладну характеристику його біографії подано у статтях Х. Маковецької, Р. Кирчіва та С. Павлюка. Попри широкий спектр наукових зацікавлень ученого, головне місце в його наукових студіях відведено народним танцям; відповідно, увагу сучасних дослідників найбільшою мірою зосереджено саме на цьому аспекті його наукової спадщини. З-поміж праць, де матеріали Р. Гарасимчука про народні танці використовують як цінне джерело для компаративістських студій, передусім виділено монографію А. Нагачевського про побутові танці українців Канади та праці Н. Марусик. Засвідчено, що комплексне використання наукової спадщини Р. Гарасимчука в сучасних наукових студіях неможливе без комплексного дослідження його життєвого шляху та наукової спадщини. На основі детальної характеристики історіографії окреслено першочергові завдання для вивчення його життєвого шляху та наукової спадщини, в підсумку яких передбачено підготовку комплексного монографічного дослідження.