ХУДОЖНЬО-ОБРАЗНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРТЕПІАННИХ ЦИКЛІВ БОГДАНИ ФІЛЬЦ
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vas.27.2025.176-184
Анотація
Фортепіанна творчість Богдани Фільц посідає помітне місце в сучасному українському музичному просторі завдяки поєднанню фольклорних джерел з індивідуальними композиторськими пошуками, що здійснюються авторкою. Важливим етапом її роботи став цикл “Закарпатські новелети” (60-ті роки ХХ ст.), в якому вона, орієнтуючись на народний мелос, прагнула відійти від безпосереднього цитування та створити самостійні художні концепції. Цей цикл вирізняється багатством гармонічної мови, використанням модальних структур (лідійського, фрігійського, гуцульського ладів, пентатоніки) та складних акордових комплексів, що надали музичному матеріалу особливої колористичної насиченості. Як зазначено дослідниками, наскрізною ідеєю твору є звеличення краси Карпат і побуту їхніх мешканців.
Фольклорна лінія виявляється у “Лемківських варіаціях” (1972), де головними формотворчими факторами стають ритм, динаміка та регістрово-темброві контрасти. Тут композиторка застосовує оригінальні засоби гармонізації та розширює інтонаційний потенціал вихідної теми. У циклі “Калейдоскоп настроїв” (1996) відображено широкий спектр емоційних станів через жанрові п’єси (“Пісня-роздум”, “Коломийка”, “Фантазія контрастів”), завдяки яким розкрито як меланхолійні, так і життєрадісні сторони карпатського мелосу. Не менш відомим є “Весняне рондо” (1983), позначене світлим настроєм і виразним національним забарвленням, що зумовило його популярність у педагогічному репертуарі.
Особливе місце посідає цикл “Шість візерунків”, написаний у 80–90-х роках ХХ ст. Він вирізняється використанням авангардних технік, зокрема сонористики й пуантилізму, що надає музиці асоціативності та експресивної образності. У мініатюрах відображено статику орнаменту з позицій динаміки музичного звучання та поєднання зовнішньої графічності із внутрішньою емоційністю.
Загалом фортепіанні твори Богдани Фільц стали важливим внеском у розвиток української музичної культури. Завдяки поєднанню фольклорної основи з індивідуальним композиторським стилем формується яскравий педагогічний і концертний репертуар, що утверджує національну ідентичність у сучасному мистецькому контексті.
Повний текст:
PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
