“УКРАЇНСЬКА КНИГА В ГАЛИЧИНІ, НА БУКОВИНІ, ЗАКАРПАТТІ, ВОЛИНІ ТА В ЕМІГРАЦІЇ, 1914–1939”: КУЛЬТУРОЛОГІЧНО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

Анотація

На шляху до створення національної бібліографії пройдено важливий етап: завершено бібліографічний проєкт “Українська книга в Галичині, Буковині, Закарпатті, Волині та на еміграції, 1914–1939” (Львів, 2010–2024). Колектив укладачів відділу наукової бібліографії Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника (Л. Кужель, Н. Рибчинська, Т. Дубова, Л. Сущ, І. Морозова, І. Жеваженко, М. Шуварик, М. Мовна, С. Когут) підготував під керівництвом Л. Ільницької шеститомне видання в десяти книгах, яке налічує понад 15 тис. бібліографічних записів.

Кількісні та якісні показники ресурсу зумовлені високим професіоналізмом укладачів, залученням до співпраці найбільших бібліотек західноукраїнського регіону, поєднанням традиційних і сучасних електронних джерел інформації, опрацюванням de visu друкованих або оцифрованих примірників книг, наявністю скрупульозно вивіреного науково-довідкового апарату (передмови, іменний покажчик, покажчик місць видання). Охоплено календарі, альманахи, видання, що виходять надалі (“Записки”, “Праці”, “Збірники”, “Навчальні програми”, “Звіти”, “Звідомлення”) з детальним розкриттям їх текстового змісту та ілюстративного матеріалу.

Універсальний характер бібліографічного покажчика увиразнює його евристичний потенціал, тож він зацікавить дослідників із різними науковими запитами. Вивчаючи культурно-мистецькі процеси міжвоєнного періоду, вони матимуть можливість деталізувати вже відомі факти та отримати багато нової інформації. Адже західноукраїнські та українські еміграційні видання міжвоєнного періоду тривалий час перебували у так званих “спецфондах” і лише в незалежній Україні набули статусу реабілітованих.

Бібліографічний покажчик реєструє велику кількість драматичних творів, збірок пісень, каталогів виставок живопису, альбомів. За іменним покажчиком можна знайти інформацію про українських акторів, художників, співаків, танцюристів.

Залучення видань, що виходили в еміграції майже в тридцяти країнах на п’яти континентах, дає можливість розглядати український видавничий рух як складову світового культурно-історичного процесу.