УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР ЛЯЛЬОК У КОНТЕКСТІ МІЖВОЄННОЇ КУЛЬТУРИ ЛЬВОВА

Роман ЛАВРЕНТІЙ, Софія РОСА-ЛАВРЕНТІЙ

Анотація


Розглянуто великий суспільний запит у Галичині 20–30-х років ХХ ст. на розважальний музичний репертуар і радикальніші зміни у напрямі модернізації мистецької мови в західноукраїнському театрі. Розкрито процес утвердження української власне міської театральної культури у Львові та інших містах Галичини та роль у цьому процесі українських театрів-кабаре “Співомовки” (1921) та “Розрада” (1921; 1922); театру ревю “Цвіркун” (1931–1936; 1937–1938); й особливо цікавого явища – “Ґротескового театру ляльок “Вертеп наших днів”” (1926 – початок 1930-х) під керівництвом Л. Лепкого і Р. Купчинського, за участі художників П. Ковжуна, Е. Козака, А. Коверка. Мета статті – проаналізувати особливості становлення українського театру ляльок у Львові, його існування у формі політичної сатири, репертуарні пошуки, специфіку рецепції тогочасними глядачами. Формулювання завдання дослідження. На основі публікацій у пресі 20–30-х років ХХ ст., спогадів сучасників та нечисленних досліджень на цю тему – реконструювати образи та ідеї, які транслював своїм глядачам “Вертеп наших днів”, простежити їх суголосність із соціокультурним контекстом. Методологія дослідження ґрунтується на використанні способів об’єктивності та історизму, порівняльного методу під час аналізу театрально-критичних публікацій, оригінальних текстів, які звучали зі сцени театру ляльок, а також – частково – семіотичного аналізу для відчитування мовленнєвих каламбурів у вертепі чи його візуальних образів. Наукова новизна роботи полягає в акумулюванні інформації про діяльність українського театру ляльок у Львові міжвоєнного періоду та системному узагальнені цієї діяльності, визначенні її місця у процесі модернізації національної культури. Узагальнені результати: існування театру ляльок для дорослої аудиторії “Вертеп наших днів” у ключі політичного кабаре чітко маркувало значний рівень модернізації культурного середовища, засвідчувало “повноту мистецької культури” українців Галичини, посідаючи належне місце у структурі популярного міського репертуару.

Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vas.26.2025.133–150

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.