ВЕЛИКОДНІЙ КОНЦЕРТ “АНГЕЛ ВОПІЯШЕ” МИХАЙЛА ВЕРБИЦЬКОГО: ДО ПИТАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ САКРАЛЬНОГО ТЕКСТУ

Анотація

Розглянуто духовний твір Михайла Вербицького – великодній концерт “Ангел вопіяше”, який посідає особливе місце в контексті усієї духовної спадщини композитора. Концерт становить важливу ланку у формуванні авторського композиторського стилю, оскільки завдяки своєму музично-естетичному наповненню виходить за межі суто богослужбових творів. Варіантність та чисельність інтерпретацій творів Вербицького підкреслюють значимість його музики до нині, що зумовлене не лише знаковістю постаті композитора як творця національного славня, а й усвідомленням його ролі у розвитку галицької композиторської школи. Великодній концерт “Ангел вопіяше” є показовим щодо збереження класичних засад архітектоніки музичної партитури, фактурно-гармонічних засобів та цілісного ансамблевого звучання. У дослідженні проаналізовано виконавські версії хорового концерту М. Вербицького. У виконаннях Заслуженої академічної капели України “Трембіта”, Національної заслуженої капели України “Думка” та Студентського хору Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової визначено особливості результату диригентської інтерпретації. Виконавські прочитання духовного твору представниками регіональних диригентсько-хорових шкіл України Миколи Кулика, Євгена Савчука і Галини Шпак викликали зацікавлення з погляду підходу диригентів до інтерпретації твору галицького композитора. Незважаючи на виявлені відмінності у трактуванні темпу, динаміки, характеру звуковедення та артикуляції, диригентів об’єднує уважне відношення до розкриття змісту канонічного тексту, виявлення і актуалізація сенсів у хоровому звучанні.