КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА САМОРЕФЛЕКСІЯ У ПРОФЕСІЙНОМУ РОЗВИТКУ ХОРОВОГО ДИРИГЕНТА

Анотація

Під час професійної підготовки диригента-хормейстера в системі формальної освіти, яка відбувається за принципом переймання досвіду викладача на індивідуальних уроках з диригування, важливим завданням є забезпечити майбутніх професіоналів техніками саморозвитку, самооцінювання й критичної рефлексії зокрема. В публікації розглянуто, як залучення медіатехнологій, зокрема відео-записів диригування студентів у навчальний процес у реальному часі, може слугувати ефективним засобом самоконтролю та сприяти формуванню навиків саморозвитку й постійного вдосконалення диригентської майстерності. Розвиток мануальної техніки передбачає постійний процес самоаналізу та критичної рефлексії, тож найважливішим завданням освітніх курсів хорового диригування є забезпечити здобувачів інструментами самостійної роботи. Крім застосування інформаційних та мультимедійних технологій, важливо також досліджувати й розвивати фізичні практики для тіла. Автор пропонує алгоритм спільної рефлексії викладача та студента в ефективності мануальної техніки здобувача, де основним критерієм є функціональність диригентських рухів та трактування їх з позиції семіотики жесту. Відповідно до такого сприйняття поділяємо диригентські жести на індикативні й конотативні, що виконують різні функції у відтворенні музичного твору з хором, тож ефективність їх застосування виявлятимуть різні якісні характеристики жесту, чіткість, гнучкість, однозначність, зображальність та ін. Окреслено й практично-прикладну роль жестів диригента та ті рухи, які застосовують лише у репетиційному процесі, а не в концертному виконанні. Крім аналізу мануальної техніки, описано й символіку візуального сприйняття диригента співаками й публікою, його ходу, поставу, рухи, енергію, яку він випромінює, й запропоновано способи трансформації неусвідомлених рефлективних м’язових рухів в усвідомлені – кінестетичні візуальні знаки.