«ПРИСВЯТА» ДО «ФАУСТА» ЙОГАНА-ВОЛЬФРАНГА ҐЕТЕ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ ПЕРЕКЛАДІВ ІВАНА ФРАНКА ТА МИКОЛИ ЛУКАША)

Анотація

Запропоновано перекладознавчий аналіз «Присвяти» до «Фауста» Й.-В. Ґете на тлі німецькомовного перекладацького доробку загалом. Подано історію написання «Присвяти» («Приспівки» за І. Франком), загальну характеристику, стилістичні та перекладознавчі особливості. Переклад М. Лукаша слугує немовби тлом, що «відтінює» переклад І. Франка. Коротко проаналізовано й творчий метод перекладачів. Зроблено висновок, що, незважаючи на тривалий проміжок часу від дня опублікування і переважання діалектизмів, переклад І. Франка не застарів за своїм, сказати б, концептуальним підходом, глибиною відтворення оригіналу. Ключові слова: переклад, «Фауст», перекладознавство, відтворення, зіставлення.