Мова, психологічна війна, національна безпека

Анотація

У першій частині цієї статті розглянуто зв’язок між питаннями української національної безпеки та діями посадовців Міністерства освіти під керівництвом Дмитра Табачника. Часто, коли експерти розглядають питання національної безпеки, то вони не враховують ролі «м’якої сили». Тому в першій частині цієї статті «м’яка сила» постає як складова частина соціальних та політичних секторів безпеки.

На противагу іншим безпековим секторам (збройному, екологічному), де такі матеріальні показники, як холодна зброя чи самі гроші фігурують як інструмент боротьби, в сфері безпеки «м’якої сили» зброя нематеріальна. Зброєю в цій сфері радше є невловимі ідеї. Саме вони впливають на думки людей, населення та його сприйняття самого себе і навколишнього світу.

Щоб спонукати людей до певної поведінки, потрібно впливати на спосіб їхнього мислення. До цього потрібно народжувати в них думку. Мова (висловлена) та дії є головними комунікативними інструментами. Вони спроможні впливати на світобачення інших та їхню поведінку.

Очевидно, є висловлювання та дії, котрі спонукають до порозуміння, довіри та миру. І є такі, що, навпаки, зумовлюють непорозуміння, недовіру та війни. На цьому етапі важливо знати, які частини національної «м’якої» безпеки ворожа країна чи сила може атакувати думками, щоб викликати недовіру в суспільстві до такого рівня, щоб спровокувати війну або винищити народ. У загальному відповіддю на це питання є: 1) рівень національної, культурної (етнічної, мовної, релігійної), територіальної інтеграції та спільна пам’ять (collective memory); 2) рівень спроможності влади – можливість творити правильну політику – рівень виконання в населення; 3) усвідомлення релевантності національної стратегії щодо інтересів суспільства.

У другій частині статті в контексті національної безпеки України проаналізовано понад 50 дій (мовних та політичних), висловлених / виконаних у Міністерстві освіти під керівництвом Д. Табачника.

Автор робить висновок про те, що значна кількість визначених дій прямо порушувала національну безпеку України, сприяючи русифікації та територіальному розколу країни.