ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІВ АНТИМОНОПОЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті досліджено ефективність системи антимонопольного регулювання в Україні, через призму діяльності Антимонопольного комітету України (АМКУ) та його здатності забезпечувати чесну конкуренцію й запобігати антиконкурентним практикам. Охарактеризовано ключові детермінанти активності АМКУ у сфері боротьби зі зловживанням монопольним становищем на ринку та припиненням антиконкурентних узгоджених дій.

У статті проведено структурно-динамічний аналіз порушень конкурентного законодавства упродовж 2014–2022 рр., що дало змогу виокремити основні механізми та простежити тенденції антиконкурентної поведінки вітчизняних суб’єктів господарювання.  Виялено, що у структурі таких порушень у 2014-2017 роках найбільшу частку становило зловживання монопольним становищем та антиконкурентні дії органів влади, тоді як з 2019р. істотно зростає та домінує частка  антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання. На підставі аналізу звітності АМКУ за 2014-2022рр. зроблено  висновок про існування чіткої тенденції до зменшення загальної кількості випадків порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Охарактеризовано масштаби, структуру та тенденції зловживань у сфері конкурентних відносин на основі вартісної динаміки штрафів, накладених АМКУ за видами порушень.  Через призму обсягів оскаржуваних прийнятих АМКУ рішень та  співвідношення накладених та сплачених штрафів за порушення конкурентного законодавства оцінено ефективність діяльності Антимонопольного комітету України. Простежено динаміку обсягів економічного ефекту від діяльності АМКУ, його впливу у грошовому виразі на суспільний добробут громадян.

Дебатовано механізми підвищення ефективності діяльності АМКУ, зокрема  розроблення прозорого механізму оскарження тендерів, застосування європейського досвіду Settlement (зменшення штрафів за добровільне визнання порушень) та Leniency (імунітет для перших викривачів картелів). Розглядаються також аспекти нової законодавчої реформи (законопроект №5431), що наближує антимонопольну політику до європейських стандартів.

У статті акцентовано на потребі подальшого розвитку вітчизняного антимонопольного законодавства у контексті ефективних міжнародних практик, зокрема доцільності реалізації в Україні європейської моделі конкурентної політики, яка грунтується на біхевіористському підході до регулювання та контролю поведінки суб’єктів господарювання, які володіють ринковою владою у напрямі недопущення та попередження зловживань цією владою.

Ключові слова: Антимонопольний комітет України, антимонопольне регулювання, монополізований ринок, антиконкурентна поведінка, недобросовісна конкуренція,  концентрація ринку, ринкова влада, монопольне становище.