Екологічний потенціал ґрунтів старовікових природних лісів Сколівських Бескид (Українські Карпати)

Oksana Lenevych, Zinoviy Pankiv

Анотація


Проаналізовано екологічний потенціал ґрунтів природних старовікових лісів. З’ясовано, що верхній горизонт бурих гірсько-лісових ґрунтів характеризується відмінними показниками загальної шпаруватості (63,63 %), водопроникності ґрунту (3,08 см⸱хв⁻¹), щільності будови ґрунту (0,88 г⸱см⁻³) та активності ферменту каталази (4,9 см3 О2 на 1 г ґрунту за 1 хв). Результати свідчать про відмінний екологічний потенціал ґрунтів, що дозволяє використовувати їхні показники як еталонні для відновлення ґрунтового покриву під лісовими екосистемами Сколівських Бескид. Проаналізовано також рекреаційний та агрогенний вплив на ґрунти у гірському регіоні. Встановлено, що найбільше потерпає верхній гумусово-акумулятивний горизонт унаслідок оранки, витоптування свійськими тваринами і пошкодження ерозійними процесами, спричиненими тривалим рекреаційним навантаженням. Якщо випасання великої рогатої худоби має сезонний характер, вплив рекреантів є наростаючим та відповідає стадіям рекреаційної дегресії ІІ, ІV, то ґрунти під ріллею через перекидання верхній горизонтів униз, і навпаки, зазнають найбільшого антропогенного впливу відносно часового проміжку. Процеси відновлення ґрунтів під пасовищем, після зняття агрогенного навантаження, відбуваються значно швидше ніж під розораними ділянками. Рілля проходить кілька послідовних етапів відновлення (рілля → перелоги → чагарникова рослинність → деревна рослинність І (переважно сіровільхові і березово-осикові деревостани) → деревна рослинність ІІ (корінні лісотвірні породи даного регіону), де сам процес займає 150‒200 років. Третє місце серед досліджуваних ділянок посідають туристичні шляхи. Зазначимо, що само відновлення стежок відбувається здебільшого на початку ІІ стадії дегресії, ІV стадія потребує реконструкції, а період відновлення сягає кілька десятків років. Аналіз водно-фізичних властивостей під старовіковими природними деревостанами як еталон дає змогу встановити, що щільність будови ґрунту зростає в 1,2 раза на стежці ІІ категорії та 1,5 раза на стежці IV категорії За результатами аналізу даних, зробленими у межах ґрунтового профілю, з’ясовано, що під пасовищем ґрунт ущільняються на глибину до 10 см, під ріллею ‒ на глибину оранки, а на стежках ущільнення становить 5‒10 см на початкових стадіях і сягає від 30 см до глибини материнської породи на ІV стадії рекреаційної дегресії. Ведення систематичного моніторингу на туристичних шляхах і екологічним стежках НПП "Сколівські Бескиди" даватиме змогу своєчасно запобігти деградаційним процесам. На ділянках з незначним рекреаційним навантаженням запропоновано провести знакування туристичного шляху, з метою безпеки та зручності вставити містки з поручнями через гірські струмки. На стежках ІV категорії провести знакування маршрутів, обмежити вихід рекреантів у негоду до визначних атрактивних об’єктів.

Ключові слова: екологічний потенціал ґрунтів; старовірові природні ліси; стежка; рілля; бурі гірсько-лісові ґрунти; лісова підстилка; гірський регіон.


Повний текст:

PDF

Посилання


Brusak V. P. Metodychni aspekty doslidzhennia rekreatsiinoi dyhresii mikroreliefu turystychnykh marshrutiv // Problemy heomorfolohii i paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat ta prylehlykh terytorii. Lviv : VTs LNU imeni Ivana Franka, 2018. Vyp. 1 (8). – S. 108–120. (In Ukrainian).

Holubets M. A. Osnovy vidnovlennia funktsionalnoi suti Karpatskykh lisiv. Vydavnytstvo “Kompaniia Manuskrypt” ‒ Lviv, 2016. 144 s. (In Ukrainian).

Holubets M. A., Kozak I. I. , Kozlovskyi M. P. ta in. Antropohenni zminy bioheotsenotychnoho pokryvu v Karpatskomu rehioni / za red. M. A. Holubtsia. Kyiv : Nauk. dumka, 1994. 166 s. (In Ukrainian).

Grunty Lvivskoi oblasti : kolektyvna monohrafiia / za red. S. P. Pozniaka. Lviv : LNU imeni Ivana Franka, 2020. 424 s. (In Ukrainian).

Gruntoznavstvo i heohrafiia gruntiv : pidruchnyk : u dvokh chastynakh. Lviv : LNU imeni Ivana Franka, 2010. Ch. 1. 270 s. (In Ukrainian).

Kahalo O. O., Sychak N. M. Materialy dlia novoho (utochnenoho) pereliku vydiv roslyn, shcho potrebuiut okhorony na terytorii Lvivskoi oblasti yak osnova dlia pidhotovky «Chervonoi knyhy Lvivskoi oblasti. Roslynnyi svit» // Naukovi osnovy zberezhennia biotychnoi riznomanitnosti. 2014. T. 5(12), № 1. – S. 59‒80. (In Ukrainian).

Kozak I. I. Antropohenna transformatsiia roslynnoho pokryvu hirskoi chastyny baseinu r. Prut (Ukrainski Karpaty) // Ukr. botan. zhurn.1990. № 2. – S. 59‒64. (In Ukrainian).

Korzhov V. L. Normatyvno-orhanizatsiini aspekty identyfikatsii pralisiv v Karpatakh // Starovikovi lisy yak model vidnovlennia funktsionalnoi suti karpatskykh lisiv : tezy dopovidei Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (23‒24 chervnia 2021 r.). 2021. S. 12‒13. (In Ukrainian).

Korol M. M., Tokar O.Ie., Husti M. I., Portakh S. V., Nahorniak B. Z., Pryndak V. P., Zeman V. V., Kramarets V. O. Struktura pryrodnykh nasadzhen zapovidnykh terytorii Ukrainskykh Karpat ta otsinka stovburovoho zapasu vuhletsiu // Naukovi pratsi Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy. 2022. Vyp. 24. S. 143‒152. https://doi.org/10.15421/412213. (In Ukrainian).

Laboratornyi praktykum z gruntoznavstva / Uklav V. Haskevych. Lviv : VTs LNU im. Iv. Franka, 2023. 62 s. (In Ukrainian).

Lenevych O. I. Vplyv rekreatsiinoho navantazhennia na vlastyvosti hruntiv lisovykh ekosystem NPP “Skolivski Beskydy” (Ukrainski Karpaty) : avtoreferat 03.00.16 – ekolohiia / Instytut ekolohii Karpat NAN Ukrainy. Lviv, 2017. 20 s. (In Ukrainian).

Lenevych O. I., Rybalka I. O. Vplyv sylvatyzatsii na vodno-fizychni vlastyvosti gruntiv perelohovykh zemel (Skolivski Beskydy, Ukrainski Karpaty) // Problemy heomorfolohii i paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat ta prylehlykh terytorii : zbirnyk naukovykh prats. Lviv : VTs LNU imeni Ivana Franka, 2022. Vyp 1 (14). S. 88-103 DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2022.1.3833. (In Ukrainian).

Litopysy pryrody Natsionalnoho pryrodnoho parku “Skolivski Beskydy”. 2020. (In Ukrainian).

Pankiv Z. Evoliutsiia zemlekorystuvannia v Ukraini : monohrafiia. Lviv : LNU imeni Ivana Franka, 2012. 188 s. (In Ukrainian).

Pankiv Z. P., Lenevych O. I. Suchasnyi stan i perspektyvy zemlekorystuvannia v hirskomu rehioni Lvivskoi oblasti // Naukovi zapysky Ternopilskoho nats. un-tu. Seriia: Heohrafiia. 2011. Vyp. 29. S. 158‒163. (In Ukrainian).

Prymak I. D., Prymak O. I. Istoriia rozvytku i stanovlennia prymityvnykh system zemlerobstva v Ukraini // Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. ‒ Seriia Biolohiia. 2008. Vyp. 24. S. 221‒226. (In Ukrainian).

Stoiko S. M. Dubovi lisy Ukrainskykh Karpat: ekolohichni osoblyvosti, vidtvorennia, okhorona. Lviv, 2009. 220 s. (In Ukrainian).

Taras V. Skole : istoryko-kulturnyi narys. Lviv: Instytut narodoznavstva NAN Ukrainy, 2020. 343 s.

Tsys P. M. Heomorfolohichni raiony // Pryroda lvivskoi oblasti. Lviv : Vyd-vo Lviv. Un-tu, 1972. S. 27–39 (In Ukrainian).

Chornobai Yu. M. Transformatsiia roslynnoho fitodetrytu v pryrodnykh ekosystemakh // Lviv: Vyd-vo DPM NAN Ukrainy, 2000. – 352 s. (In Ukrainian).

Cramer V., Hobbs, Standish R.J. What’s new about old fields? Land abandonment and ecosystem assembly. // Trends Ecol. Evol. 2008. No. 23. P. 104–112.

Dean, C., & Wardell‐Johnson, G. Old‐growth forests, carbon and climate change: Functions and management for tall open‐forests in two hotspots of temperate Australia // Plant Biosystems - An International Journal Dealing with All Aspects of Plant Biology, 2010. No144(1). P. 180–193. https://doi.org/10.1080/11263500903560751

Diaci, J., Rozenbergar, D., & Boncina, A. (2010). Stand dynamics of Dinaric old‐growth forest in Slovenia: Are indirect human influences relevant? Plant Biosystems – An International Journal Dealing with All Aspects of Plant Biology, 2010. 144(1), 194–201. https://doi.org/10.1080/11263500903560785

Keeton, W. S., Chernyavskyy, M., Gratzer, G., Main‐Knorn, M., Shpylchak, M., & Bihun, Y. Structural characteristics and aboveground biomass of old‐growth spruce–fir stands in the eastern Carpathian mountains, Ukraine. Plant Biosystems - An International Journal Dealing with All Aspects of Plant Biology, 2010. No 144(1). P. 148–159. https://doi.org/10.1080/11263500903560512

Kruhlov, I., Thom, D., Chaskovskyy, O. et al. Future forest landscapes of the Carpathians: vegetation and carbon dynamics under climate change. Reg Environ. Change 2018. No 18. P. 1555–1567. https://doi.org/10.1007/s10113-018-1296-8

Manes, F., Ricotta, C., Salvatori, E., Bajocco, S., & Blasi, C. A multiscale analysis of canopy structure in Fagus sylvatica L. and Quercus cerris L. old‐growth forests in the Cilento and Vallo di Diano National Park. Plant Biosystems - An International Journal Dealing with All Aspects of Plant Biology 2010. No 144(1). P. 202–210. https://doi.org/10.1080/11263500903560801

Maryskevych O., Shpakivska I. Wpływ użytkowania pasterskiego na właściwości gleb w Beskidach Skolskich (Ukraińska część Karpat Wschodnich) // Rpczniki Bieszczadzkie. 2011. No 19. S. 349‒357.

Nóbrega, Guzha, Torres, Kovacs, Lamparter, et al. Effects of conversion of native cerrado vegetation to pasture on soil hydro-physical properties, evapotranspiration on and streamflow on the Amazonian agricultural frontier // PLoS ONE. 2017. No. 12(6). https://journals.plos.org/plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0179414

Prędki R. Ocena zniszczeń środowiska przyrodniczego Bieszczadzkiego Parku Narodowego w obrębie pieszych szlaków turystycznych w latach 1995-1999 – porównanie wynikow monitoringu / R. Prędki // Roczniki Bieszczadzkie. 1999. No 8. S. 343−352.

Sidor R. Kompleksowa rewitalizacja szlaków pieszych BdPN // Internetowy Biuletyn BdPN 2020. S. 45–48.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2024.2.4562

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.