Кореляція верхньопліоценових відкладів Дніпровсько-Донецької западини за палінологічними даними

Анотація

Проблеми внутрішньо- та міжрегіональних кореляцій завжди були найскладнішими при стратиграфічних дослідженнях. Особливі труднощі виникають при зіставленні одновікових субаеральних континентальних відкладів, збіднених на палеонтологічні рештки. Спорово-пилковий аналіз, який є складовою палінологічного методу, найефективніший при стратиграфічному розчленуванні та кореляції саме субаеральних відкладів, оскільки пилок та спори, за незначним винятком, є майже єдиними палеонтологічними рештками, які містяться у викопних грунтах, міжгрунтових глинах і лесах. Розроблено методичні підходи до стратифікації та кореляції континентальних відкладів пліоцену і плейстоцену України за палінологічними даними (Сіренко, 2017). Зазначені методи застосовано у представленій роботі. У зв’язку зі змінами у Міжнародній стратиграфічній шкалі, у тому числі зміною положення нижньої границі четвертинного періоду, постала необхідність модифікації існуючих стратиграфічних схем кайнозойських відкладів. Тому актуальною є необхідність отримання нових репрезентативних матеріалів з характеристики відкладів, а також вирішення проблем внутрішньо- та міжрегіональних кореляцій.

На сучасному етапі досліджень верхньокайнозойських континентальних відкладів України найменш вивченими палінологічним і палеопедологічним методами виявилися пліоценові викопні грунти та розділяючі їх міжгрунтові глини центральної та південно-східної частин Дніпровсько-Донецької западини. Представлену публікацію присвячено вирішенню питань кореляції верхньопліоценових відкладів Центрального грабену Дніпровсько-Донецької западини та зони зчленування її з північно-західною частиною Донецької складчастої споруди. У межах цих територій розташовані два розрізи (свердловина 11 та відслонення поблизу села Кам’янка). Аналіз матеріалів з палінологічної характеристики кизил’ярського та богданівського кліматолітів зазначених розрізів дав змогу виявити загальні особливості спорово-пилкових комплексів, що їх характеризують. Визначені загальні риси комплексів з кизил’ярського і богданівського кліматолітів можуть слугувати основою як для зіставлення одновікових відкладів, розташованих у різних частинах території досліджень, так і для міжрегіональних кореляцій. Встановлені індивідуальні особливості описаних спорово-пилкових комплексів пов’язані з різним геоморфологічним і географічним розташуванням розрізів, що порівнювалися. Зроблено висновок про необхідність врахування географічного та геоморфологічного розташування розрізів при виконанні стратиграфічних і кореляційних побудов за палінологічними даними. На прикладі порівняння відкладів двох розрізів доведено ефективність палінологічного методу для стратиграфічних і кореляційних побудов. Отримані висновки стосовно кореляції відкладів зазначених розрізів підтверджено матеріалами палеопедологічних досліджень.

Kлючові слова: верхній пліоцен; викопні ґрунти; стратиграфія; палінологічний метод; спорово-пилковий комплекс; Україна.