MORPHOGENIC ECOREGIONS OF EAST CARPATHIANS BIOSPHERE RESERVE
Анотація
Біосферний резерват "Східні Карпати" розташований на стику Польщі, Словаччини та України, і через це на його територію відсутня гармонізована та детальна екологічна регіоналізація, яка би охоплювала усі його національні частини. Отже, у межах резервату та його околиць ми виділили та класифікували морфогенні мікро- та мезоекорегіони як регіональні екосистеми, які просторово збігаються з морфоструктурами відповідно першого і другого порядку. Мікроекорегіони виділили мануально на підставі головно геоданих альтитуди та ухилів поверхні, отриманих з цифрової моделі висот Shuttle Radar Topography Mission, а також з урахуванням національних карт геологічних, геоморфологічних і геоекологічних регіоналізацій. Після цього мікроекорегіони згрупували у мезоекорегіони, а також визначили показники зональної статистики за середньою альтитудою та середнім перевищенням у круглому околі радіусом 1000 м – ці метрики отримали через цифрову модель висот. На завершення мікроекорегіони поділили на орографічні класи згідно з середньою альтитудою та середнім перевищенням за допомогою агломераційної ієрархічної кластеризації.
Ми виділили 21 мікроекорегіон і згрупували їх у п’ять мезоекорегіонів. Точність отриманого набору геоданих не нижча, ніж у карти масштабу 1:100 000. Межі мікроекорегіонів загалом збігаються границями структурно-літологічних зон (тектонічних покривів), але модифіковані екзогенними процесами. Це все флішові гори, за виключенням одного вулканічного масиву. Групування мікроекорегіонів у більші одиниці – мезоекорегіони – не завжди наслідує ієрархію тектонічних одиниць. Кластерний аналіз за висотами дав змогу виділити п’ять орографічних класів мікроекорегіонів: 1) понижені низькогір’я; 2) низькогір’я; 3) розчленовані низькогір’я; 4) підвищені низькогір’я; 5) середньогір’я. Регіоналізація та класифікація виявили, що мезоекорегіони містять доволі відмінні мікроекорегіони з огляду на геологічну будову та орографію. Мікроекорегіони також характерні значною внутрішньою неоднорідністю. Це дослідження буде доповнене біокліматичною характеристикою мікроекорегіонів і визначенням їхнього потенційного природного та фактичного наземних покривів.
Ключові слова: Біосферний резерват "Східні Карпати"; екорегіони; морфоструктури; орографічні класи.
Повний текст:
PDF (English)Посилання
Atlas of representative geo-ecosystems of Slovakia. 2006. L. Miklós, Z. Izakovičová (Eds.). Bratislava: Slovak Academy of Sciences, 123.
Haczewski, G., Kukulak, J., Bąk, K., 2007. Budowa geologiczna i rzeźba Bieszczadzkiego Parku Narodowego. Kraków: Wydawnictwo Naukowe AR, 160.
Henkiel, A., 1997. Mikroregiony geomorfologiczne Bieszczadów polskich. In Ann. UMSC, Sec. B 52, 133–145.
Jarvis, A., Reuter, H. I., Nelson, A., Guevara, E., 2008. Hole-filled SRTM for the globe Version 4, available from the CGIAR-CSI SRTM 90m Database. Retrieved from: http://srtm.csi.cgiar.org.
Kočický, D., Ivanič, B., 2011. Geomorfologické členenie Slovenska. Retrieved from: https://www.geology.sk/maps-and-data/mapovy-portal/geological-maps/?lang=en.
Kravchuk, Ya., 2021. Relief of the Ukrainian Carpathians. Lviv: LNU im. I. Franka, 576. (In Ukrainian).
Kruhlov, I., 2008. Delimitation, metrization, and classification of morphogenic ecoregions of the Ukrainian Carpathians. In Ukrainian Geographical Journal, 3, 59–68. (In Ukrainian).
Kruhlov, I., 2020. Transdisciplinary geoecology. Lviv: LNU im. I. Franka, 292. (In Ukrainian).
Kuemmerle, T., Radeloff, V.C., Perzanowski, K., Hostert, P., 2006. Cross-border comparison of land cover and landscape pattern in Eastern Europe using a hybrid classification technique. In Remote Sensing of Environment, 103, 449–464. https://doi.org/10.1016/j.rse.2006.04.015.
Minpryrody, 2005. Regulations on the Project of organization of the area of a biosphere reserve and protection of its natural complexes. Order of the Ministry of Protection of the Natural Environment of Ukraine No 245 of 06.07.2005. (In Ukrainian).
Nowosad, M., 2000. Z badan nad zroznicowaniem klimatycznym Bieszczadow. In Acta Agrophysica, 34, 125–135.
Omernik, J.M., Griffith, G.E., 2014. Ecoregions of the conterminous United States: Evolution of a hierarchical spatial framework. In Environmental Management, 54, 1249–1266. https://doi.org/10.1007/s00267-014-0364-1.
Ralska-Jasiewiczowa, M., Madeyska, E., Mierzeńska, M., 2006. Vegetational changes in the montane grassland zone of the High Bieszczady mountains (southeast Poland) during the last millennium—pollen records from deposits in hanging peat-bogs. In Veget. Hist. Archaeobot., 15, 391–401. https://doi.org/10.1007/s00334-006-0057-7.
Solon, J., Borzyszkowski, J., Bidłasik, M., Richling, A., Badora, K., Balon, J., Brzezińska-Wójcik, T., Chabudziński, Ł., Dobrowolski, R., Grzegorczyk, I., Jodłowski, M., Kistowski, M., Kot, R., Krąż, P., Lechnio, J., Macias, A., Majchrowska, A., Malinowska, E., Migoń, P., Myga-Piątek, U., Nita, J., Papińska, E., Rodzik, J., Strzyż, M., Terpiłowski, S., Ziaja, W., 2018. Physico-geographical mesoregions of Poland: Verification and adjustment of boundaries on the basis of contemporary spatial data. In Geogr. Pol., 91, 2, 143-170. https://doi.org/10.7163/GPol.0115
Štátny geologický ústav Dionýza Štúra. Geological maps. URL: https://www.geology.sk/maps-and-data/mapovy-portal/geological-maps/?lang=en
Taggart-Hodge, T., Schoon, M., 2016. The challenges and opportunities of transboundary cooperation through the lens of the East Carpathians Biosphere Reserve. In Ecology and Society, 21. https://doi.org/10.5751/ES-08669-210429
Tectonic map of the Ukrainian Carpathians. Scale 1:200,000. 1986. V.V. Hlushko, S.S. Kruhlov (Eds.). Kyiv: Ministry of Geology of Ukrainian SSR (In Ukrainian).
The Carpathians and their foreland: Geology and hydrocarbon resources. 2006. J. Golonka, F.J. Picha (Eds.). Tulsa, Oklahoma: American Association of Petroleum Geologists, 608. https://doi.org/10.1306/M84985
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2024.1.4425
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.