ДО ПИТАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ГІС У ВИВЧЕННІ ПАЛЕОДОЛИН У БАСЕЙНІ ВЕРХНЬОГО ПРУТУ

Анотація

Статтю присвячено складному питанню застосування геоінформаційних систем у дослідженні етапів формування гідромережі річок Українських Карпат, виявленню та вивченню давніх долин стоку, морфогенезу та особливостям високих терасових рівнів і палеодолин у різні періоди їхнього формування.

Застосування нових, сучасних методик цифрового картографування та геоінфомаційних засобів у дослідженнях дає змогу по-новому поглянути на, здавалось, уже відомі та визначені проблемні питання чіткості етапів зародження та становлення басейнів річкових систем Українських Карпат та їхньої поступової стабілізації у сучасних межах.

Давно і чітко оформлена позиція провідних фахівців, українських науковців- геоморфологів (П. М. Цися, К. І. Геренчука, М. С. Кожуріної, Я. С. Кравчука, В. М. Клапчука та ін.) завдяки застосуванню нових геоінформаційних технологій та доступності до сучасного програмного забезпечення відкриває нові можливості для її перегляду та уточнення.

Важливим аспектом вивчення басейнових систем гірських регіонів, таких як територія Українських Карпат, є застосування не просто картографічного методу досліджень з відповідними результатами візуалізації, районування чи створення відповідних картосхем, а застосування системного аналізу. Тобто,  завдяки додаткам ГІС (TIN interpolation QGIS) при створенні відповідних моделей, ми можемо більш детально розкрити складні питання переформування давніх долин стоку та їхнього сучасного відображення в рельєфі цієї території.

Саме неоднозначні висновки та результати попередніх дослідників, спонукають до застосування нових, прогресивніших методик, що даватимуть змогу краще обґрунтувати та визначити перебіг процесів перебудови річкової мережі південно-східного макросхилу Українських Карпат, а також виявити чинники, які спричинили ці зміни. Передусім важливо враховувати зміни та опиратись на них в конфігурації гідромережі Верхнього Пруту на різних етапах її функціонування та розвитку.

Складне і не до кінця розкрите питання переформувань давніх долин стоку в пліоцен–плейстоценовий період є надзвичайно важливим для розуміння сучасних руслових процесів на річках басейну Верхнього Пруту, оскільки він досі суттєво впливає на сприйняття сучасного рисунка гідромережі досліджуваного басейну та успадкованого характеру макроформ русла на окремих її ділянках.

Ключові слова: геоінформаційні системи; цифрова топографічна база Землі: SRTM; палеогеоморфологічний аналіз; пра-долина ріки Чорний Черемош; пра-долина ріки Чорна Тиса; пра-долина рік Лючка та Ослава.