Умови формування каму поблизу села Машів (Волинське Полісся)

Andrii Renda

Анотація


Ками на Волинському Поліссі залишаються найпоширенішим та найслабше вивченим типом реліктового гляціального рельєфу. У роботі акцентовано увагу на специфічних умовах формування камів у межах периферійних частин крейдових піднять льодовикового ложа західної частини Волинського Полісся та їхньої значної ролі в утворенні мережі тріщинуватості у зонах стиснення в тілі омертвілих льодів, успадкованих з етапу їхньої активності. Ці зони компресії були зумовлені загальною плановою конфігурацією кульмінацій у рельєфі льодовикового ложа.

Представлена акумуляція розташована північніше с. Машів та належить до своєрідного комплексу подібних льодовикових накопичень, які насаджені на кульмінації дольодовикового рельєфу та розташовані на значному віддаленні від крайових утворень максимальної стадії дніпровського зледеніння. Проаналізовано морфологію та геологічну будову форми, щоб пояснити умови її формування. Виявлено, що в її будові переважають дрібнозернисті відклади, текстурні та структурні особливості яких дають змогу виокремити два літофаціальні комплекси. Основу форми складають супіщано-піщанисті озерно-льодовикові відклади, які перекриті комплексом дрібно-середньозернистих піщанистих флювіогляціальних осадів.

Морфологія форми, її співвідношення з елементами похованого дольодовикового рельєфу та текстурні особливості відкладів описуваного розрізу дають змогу констатувати, що накопичення матеріалу відбувалось у межах напівпроточного, в певні періоди застійного басейну, що виповнювався відкладами незначного за розміром водно-льодовикового конусу виносу, який акумулювався внаслідок діяльності низькоенергетичних потоків талих вод у межах периферійної частини льодової проталини. Остання сформована на лінії зони тріщинуватості неактивних (мертвих) льодів, закладеної над кульмінаціями рельєфу льодовикового ложа.

На підставі текстурно-структурних особливостей форму ідентифіковано як кам.

Ключові слова: Волинське Полісся, дегляціація, ками, седиментація, літофаціальний аналіз, озерно- та водно-льодовикові відклади.


Повний текст:

PDF

Посилання


Levkov E. A. (1980). Glyatsiotektonika. [Glaciotectonic]. Minsk: Nauka i tehnika. (In Russian).

Sudovtsev V. F., Mateyuk V. V., Kreschuk P. P., et al. (1990). Glubinnoe geologicheskoe kartirovanie masshtaba 1:200 000 territorii lista M-35-VII (Kovel) i vostochnoy chasti lista M-34-XII (Helm). [Deep geological mapping at a scale of 1: 200 000 of the territory of sheet M-35-VII (Kovel) and the eastern part of sheet M-34-XII (Helm)]. Otchet GSO-3 za 1985-1990 g.g. (Vols. 1–7). Vol. 1 // Fondy Volynskoi GRE. Rovno. 559 s. (In Russian).

Renda A. (2011). Deformatsiini tekstury v kamakh Volynskoho Polissia. [Deformation textures in kames of the Volyn Polissia]. Visnyk of the Lviv University. Seria Geografichna, 39, 287–297 (in Ukrainian).

Renda A. (2013). Umovy formuvannia hliatsioelevatsiinoho kamu bilia s. Borky (Volynske Polissia). [Conditions of formation of the kame near Borky village (Volhynian Polissia)]. The Scientific Issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Geography, 1(13), 57–62. (in Ukrainian)

Renda A.D. (2017). Umovy formuvannia kamu bilia selyshcha Liublynets (Volynske Polissia) [Conditions of kame formation near Liublynets (Volyn Polissya)]. Physical Geography and Geomorphology: scientific collection, 4 (88), 22–29 (in Ukrainian)

Brodzikowski K., Van Loon A. J. (1991) Glacigenic Sediments. Amsterdam, Elsevier. ISBN: 9780444883070

Jaksa A. (2000). Przyklady zroznikovania srodowisk sedymentacyjnych osadow kemowych w lobie Rawki zlodowacenia warcianskegо. Osady, struktury deformacyjne і formy warcianskiej strefy glacjomarginalnej na Nizinie Podlaskiej. Warsztaty terenowe: materialy (Lublin – Mielnik, 25 – 29 wrzesnia 2000 r.) (p. 28–31). Lublin. (In Polish).

Maizels J. (1993). Lithofacies variations within sandur deposits: the role of runoff regime, flow dynamics and sediment supply characteristics. Sedimentary Geology, Vol. 85, 299–325.

Pisarska-Jamrozy M., Zielinski T. (2013). Pleistocene sandur rhythms, cycles and megacycles: Interpretation of depositional scenarios and paleoenviromental conditions. Boreas, vol. 43 (2). 330–348. DOI: 10.1111/bor.12041.

Terpilowski S. (2008). Kemy jako wskaznik deglacjacji Niziny Podlasksej podczas zlodowacenia Warty. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Sklodowskiej. ISBN: 978-83-227-2788-1. (In Polish).

Zielinski T. (1992). Moreny czolowe Polski polnocno-wschodniej – osady i warunki ich sedymentacji. Рrace Nauk. USI.,1325. Katowice. ISBN:8322604920. (In Polish).

Zielinski T. (1993). Sandry Polski polnocno-wschodniej – osady i warunki ich sedymentacji. Prace Nauk. USI.,1398. Katowice. ISBN: 83-226-0532-3. (In Polish).

Zielinski T. (1995). Kod litofacjalny i litogenetyczny – konstrukcija i zastosowanie. Badania osadow czwartozedowуch. Wybrane metody i interpretacja wynikow, (p. 220 – 235). Warszawa: AKAPIT – DTP (In Polish).

Zielinski T., Van Loon A. J. (2003). Pleistocene sandur deposits represent braidplains, not alluvial fans. Boreas, vol. 32 (4), 590–611. DOI: 10.1111/j.1502-3885.2003.tb01238.x

Zielinski T. (2012). Jakie cechy litologiczne osadow warto kodowac, a jakie nie? Przeglad Geologiczny. vol. 60 (7), 387–397. (In Polish).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2019.2.3062

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.