МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДИГРЕСІЇ МІКРОРЕЛЬЄФУ ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТІВ

Vitaliy Brusak

Анотація


Проаналізовано методичні аспекти дослідження рекреаційної дигресії природних комплексів у межах природно-заповідних об’єктів, територій рекреаційного призначення і туристичних маршрутів. Відзначено, що у сучасних методиках визначення максимального рекреаційного навантаження на природні комплекси та об’єкти основними індикаторами стадій рекреаційної дигресії вважають стан фітоценозів, лісової підстилки і ґрунтового покриву. Практично нерозробленим є питання зміни мікрорельєфу туристичних маршрутів за надмірних рекреаційних навантажень. Подано методику дослідження змін мікрорельєфу туристичних маршрутів уздовж траси їхнього простягання, яку апробовано на модельних еколого-пізнавальних стежках «Припір – Заросляк» і «На гору Говерла» у межах Карпатського національного природного парку. Обґрунтовано використання кількісних показників для оцінки змін мікрорельєфу туристичних маршрутів – ширина стежки, глибина ерозійного врізу, об’єм винесеного пухкого матеріалу, об’єм винесеного матеріалу з 1 м² полотна стежки. Основним з них є останній, а інші – допоміжні. Запропоновано використовувати для четвертої і п’ятої стадій рекреаційної дигресії показник «ступінь рекреаційної дигресії» для відображення якісних змін стану мікрорельєфу туристичних маршрутів. Виокремлено такі ступені рекреаційної дигресії мікрорельєфу: «епізодична дигресія» (відповідає четвертій стадії рекреаційної дигресії), за якої об’єм винесеного матеріалу становить до 0,01–0,025 м³ з 1 м² полотна стежки, «слабка дигресія» – 0,025–0,05 м³/м², «помірна дигресія» – 0,05– 0,075 м³/м², «середній ступінь дигресії» – 0,075–0,1 м³/м², «сильна ступінь дигресії» – 0,1–0,25 м³/м², «катастрофічний ступінь дигресії» – 0,25–0,5 і більше м³/м².
Ключові слова: рекреаційний вплив, стадія рекреаційної дигресії, мікрорельєф, туристичні маршрути.


Повний текст:

PDF

Посилання


  1. Bhantsova V. A. (1987). Vlyianye rekreatsyonnoho polzovanyia na nekotorye svoistva pochv slozhnykh sosniakov y berezniakov. Pryrodnye aspekty rekreatsyonnoho yspolzovanyia lesa : sb. nauch. tr. – Moskwa : Nauka, 102–108 (In Russian).
  2. Blaha M. M. (1998). Metodyka vyiavlennia rekreatsiinykh navantazhen na terytorii ta turystychni obiekty z metoiu yikh ratsionalnoho vykorystannia ta okhorony. Turystychno-kraieznavchi doslidzhennia, 1, Kyiv : KM-Treidynh, 247–251 (In Ukrainian).
  3. Hensyruk S. A., Nyzhnyk M. S., Vozniak R. R. (1987). Rekreatsyonnoe yspolzovanye lesov. Kiev: Urozhai. 246 pp. (In Russian).
  4. Horbachevskaia N. L., Lynnyk V. H. (1978). Metodyka eksperymentalnoho opredelenyia ustoichyvosty travianoho y pochvennoho pokrova k vytaptovanyiu. Vlyianye massovoho turyzma na byoheotsenozy lesa : sb. nauch. tr. Moskwa. : MHU, 13–17 (In Russian).
  5. Hnatiak I. S. (2004). Pishokhidnyi mikrorelief EPS KNPP «Stezhka Dovbusha». Problemy heomorfolohii ta paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat ta prylehlykh terytorii: mater. Мizhnar. sem., prysviach. 90-richchiu vid dnia narodzhennia zasnovnyka kafedry heomorfolohii i paleoheohrafii prof. Petra Tsysia. Lviv : Vydavn. tsentr LNU imeni Ivana Franka, 196–202 (In Ukrainian).
  6. Hnatiak I. S. (2006). Fotofiksatsiia stanu hirskolyzhnykh tras ta pishokhidnykh stezhok. Problemy heomorfolohii ta paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat ta prylehlykh terytorii. Lviv : Vydavn. tsentr LNU imeni Ivana Franka, 94–98 (In Ukrainian).
  7. Hnatiak I. S. (2009). Doslidzhennia morfodynamiky pishokhidnoho mikroreliefu v okolytsiakh Chornohirskoho heohrafichnoho statsionaru. Pryrodni kompleksy y ekosystemy verkhivia riky Prut: funktsionuvannia, monitorynh, okhorona. Lviv : Vydavn. tsentr LNU imeni Ivana Franka, 288–289 (In Ukrainian).
  8. Didukh Ya. P., Yermolenko V. M., Kryzhanivska O. T. (2000). Ekolohichna stezhka (metodyka, orhanizatsiia, kharakterystyka modelnoi stezhky «Lisnyky». Ya. P. Didukh (Ed.). Kyiv.: Fitosotsiotsentr, 88 pp. (In Ukrainian).
  9. Dyrenkov S. A., Savytskaia S. N. (1978). Vydelenye osnovnoi stadyy rekreatsyonnoi dehradatsyy pryhorodnykh lesov. Tez. dokl. k 3-y Vsesoiuzn. konf. po dendroklymatolohyy. (pp. 163–164). Arkhanhelsk (In Russian).
  10. Zhyzhyn N. P., Zelenskyi N. N. (1983). Rekreatyvnye yzmenenyia podstylky v lesakh Prykarpatia. Rol podstylky v lesnykh byoheotsenozakh : sb. nauch. tr. Moskwa : Nauka, 71–73 (In Russian).
  11. Zinko Yu. V., Hnatiak I. S. (2003). Rekreatsiina otsinka reliefu ta yoho transformatsii v Ukrainskykh Karpatakh // Suchasni problemy i tendentsii rozvytku heohrafichnoi nauky: mater. Mizhnar. konf. do 120-richchia heohrafii u Lvivskomu universyteti. (pp. 241–243). Lviv: Vydavn. tsentr LNU imeni Ivana Franka (In Ukrainian).
  12. Kazanskaia N. S., Lanyna V. V., Marfenyn N. N. (1977). Rekreatsyonnye lesa (sostoianye, okhrana, perspektyvy yspolzovanyia). Moskwa : Lesnaia promyshlennost, 96 pp. (In Russian).
  13. Lenevych O. I. (2017). Vplyv rekreatsiinoho navantazhennia na vlastyvosti gruntiv lisovykh ekosystem NPP «Skolivski Beskydy» (Ukrainski Karpaty). Extended abstract of candidate’s thesis. Lviv (In Ukrainian).
  14. Komarchuk S. S., Shlapak A. V., Shlapak V. P. ta in. (2003). Metodychni rekomendatsii shchodo vyznachennia maksymalnoho rekreatsiinoho navantazhennia na pryrodni kompleksy ta obiekty u mezhakh pryrodno-zapovidnoho fondu Ukrainy za zonalno-rehionalnym rozpodilom. Kyiv : Fitosotsiotsentr, 43 pp. (In Ukrainian).
  15. Poliakova H. A., Malyshev T. V., Flerov V. A. (1981). Antropohennoe vlyianye na sosnovye lesa Podmoskovia. Moskwa : Nauka, 144 pp. (In Russian).
  16. Rysyn L. P. (1983). Rekreatsyonnye lesa y problema optymyzatsyy rekreatsyonnoho lesopolzovanyia. Rekreatsyonnoe lesopolzovanye v SSSR. (pp. 5–20). Moskwa : Nauka, (In Russian).
  17. Rozhko I. M. (2000). Rekreatsiina otsinka hirskykh pryrodno-terytorialnykh kompleksiv dlia potreb turyzmu (na prykladi Ukrainskykh Karpat). Extended abstract of candidate’s thesis. – Lviv (In Ukrainian).
  18. Rozhko I. M., Matviiv V. P., Brusak V. P. (2011). Heohrafo-ekolohichni marshruty Chornohory : navchalnyi posibnyk. Lviv : Vydavn. tsentr LNU imeni Ivana Franka, 224 pp. (In Ukrainian).
  19. Tarasov A. Y. (1986). Rekreatsyonnoe lesopolzovanye. Moskwa : Ahropromyzdat, 176 pp. (In Russian).
  20. Chyzhova V. P. (1977). Rekreatsyonnoe nahruzky v zonakh otdykha Moskwa : Lesnaia promyshlennost. 48 s. (In Russian).
  21. Shlapak A. V. (2003). Metodyka i normy rekreatsiinoho navantazhennia na luky, bolota ta grunty i lisy pryberezhnykh akvatorii pryrodno-zapovidnoho fondu. Uman: dendropark «Sofiivka». 12 pp. (In Ukrainian).
  22. Fidelus-Orzechowska J., Gorczyca E., Krzemien K. (2017). Geomorfologiczne skutki gospodarki turystycznej w Tatrah. Krakow.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2018.08.2019

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.