КІЛЬКІСНА ОЦІНКА МЕХАНІЧНОЇ ДЕНУДАЦІЇ
В ПОДІЛЬСЬКІЙ ЧАСТИНІ БАСЕЙНУ ДНІСТРА
(НА ПРИКЛАДІ РІЧКИ КОРОПЕЦЬ)

Іvan Kovalchuk, Olha Pylypovych, Yuriy Andreychuk

Анотація


Басейнова система річки Коропець дренує Подільську височину в межах Козівського,
Підгаєцького та Монастириського районів Тернопільської області. Модулі стоку наносів
подільських річок, насамперед тих, які розташовані на крайньому заході і добре
зарегульовані ставками та невеликими водосховищами, відносно малі. Винятком є
басейн Коропця. Попри те, що русло річки зарегульоване 11-ма греблями та ставками,
багаторічні показники витрат завислих наносів у річці є найбільшими серед усіх
подільських річок басейну Дністра, на яких запроваджені систематичні гідрологічні
спостереження.
Для періоду 1977–2015 рр. максимальний показник інтенсивності денудації становив
500 т/км2 за рік (середнє багаторічне значення – 101,4 т/км2 за рік). У багаторічному
режимі стоку завислих наносів прослідковується їх збільшення від середини 70-х років
до 80-х років і поступове зниження до середини 90-х років. Зафіксовано циклічність
коливань, що приблизно відповідає коливанням водності та кількості опадів. Високі
показники модуля стоку наприкінці 70-х років у досліджуваному басейні пов’язані з
надмірним вирубуванням лісів та розширенням площ сільськогосподарських угідь та
ріллі, а також використанням для її обробітку важкої техніки.
Результати аналізу фракційного складу завислих наносів засвідчують незначне
збільшення вмісту крупних фракцій в пригирловій частині русла (передусім часток
діаметром від 1 до 0,5 мм) та зменшення фракцій 0,05 мм і менше.
Деяке зростання вмісту фракцій більшого діаметра у пригирловій частині русла є
нетиповим для рівнинної річки, що можемо пояснити зміною ширини русла, а саме
незначним його звуженням.
За результатами досліджень просторової структури землекористування в басейні
Коропця, нами запропоновано заходи регулювання наносного режиму, які сприятимуть
покращенню екологічної ситуації в межах басейнової системи.
Ключові слова: інтенсивність денудації водозбору, модуль стоку завислих наносів,
фракційний склад завислих наносів.


Повний текст:

PDF

Посилання


1. Andreichuk Yu. M., Kovalchuk I. P. (2004). Kompiuterne deshyfruvannia kosmoznimkiv dlia otsinky vplyvu struktury zemlekorystuvannia na poshyrennia eroziinykh protsesiv u baseini r. Koropets. Hidrolohiia, hidrokhimiia i hidroekolohiia, Vol. 6, Kyiv: VHL Obrii, 335-344 (In Ukranian).
2. Andreichuk Yu. M. (2003). Osoblyvosti pobudovy HIS baseinovykh system (na prykladi r. Koropets). Nauk. zapysky Ternopil. derzh. ped. un-tu. Ser. : Heohrafiia, 2. 162- 167. (In Ukranian).
3. Pylypovych O. V., Kovalchuk I. P. (2017). Heoekolohiia richkovo-baseinovoi systemy verkhnoho Dnistra. Ed. prof. I. P. Kovalchuk. Lviv-Kyiv: LNU imeni Ivana Franka, 284 pp. (In Ukranian).
4. Dedkov A.P., Herasymova T. V. (2005). Erozyia i stok vzveshennykh nanosov v lesnom poyase vostochnoi Evropy: pryrodnaia i antropohennaia sostavliaiushchye. Erozyonnye i ruslovye protsessy, Is.14. Ed. prof. R. S. Chalov. Moskva: MHU, 330-337 (In Russian).
5. Kovalchuk I. P. (2013). Erozijni protcesy Zakhidnoho Podillia: poliovi, statsionarni, eksperementalni ta morfometrychni doslidzhennia. Kyiv-Lviv: Liha-Pres, 296 pp. (In Ukranian).
6. Kovalchuk I. P., Ivanov Ye. A., Andreichuk Yu. M. (2004). Modeliuvannia stanu pryrodnoantropohennykh system z vykorystanniam HIS-tekhnolohii. Heodeziia, kartohrafiia i aerofotoznimannia, 65, Lviv : Vyd-vo NU "Lvivska politekhnika", 105-110 (In Ukranian).
7. Kovalchuk I., Pylypovych O., Venhrynovych O. (2010). Kilkisna otsinka mekhanichnoji denudatsii v karpatskij chastyni basejnu Dnistra: pryrodna ta antropohenna skladova. Fizychna heohrafiia ta heomorfolohiia, 1/58, K.: VHL «Obrii», 78-87 (In Ukranian).
8. Kovalchuk I. P. (1997). Rehionalnyj ekoloho-heomorfolohichnyj analiz. Lviv: Instytut ukrainoznavstva, 440 pp. (In Ukranian).
9. Kovalczuk I., Pylypowycz O., Mychnowycz A. (2008). Zmiany intesywności denudacji w Beskidach Skoliwskich (Karpaty Ukraińskie). Międzynarodowe sympozjum: Antropopresja w górach i na przedpolu. Zapis zmian w formach terenu i osadach. – Głuchołazy pp. 36–45.
10. Łajczak A. (2012). Transport of suspended sediment by the Vistula River basin upstream of Kraków, southern Poland, and the human impact during the second half of the 20th century. IAHS Publ. 356: 49-56.
11. Serviciul Hidrometeorologic de Stat – Ofitsiinyi sait hidrometeorolohichnoi sluzhby Moldovy. Rezhym dostupu: http://nistru.meteo.gov.ua




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/gpc.2018.08.2015

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.