ПРОБЛЕМИ ГЕОМОРФОЛОГІЇ І ПАЛЕОГЕОГРАФІЇ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ І ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ

У статті розглянуто перспективи розвитку геотуризму і геоосвіти у двох національних природних парках “Північне Поділля” і “Дністровський каньйон”, що характеризуються визначною геолого-геоморфологічною спадщиною. У рамках науково- дослідних робіт щодо «Розроблення проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів» для кожного з цих національних парків розроблено менеджмент- плани їх розвитку на близьку (5 років) і віддалену (10 років) перспективу. Серед стратегічних десятирічних завдань і п’ятирічних заходів розвитку кожного з національних парків зроблено акцент на розвиток різних форм геотуризму і геоосвіти та їх організаційно-інформаційного й інфраструктурного забезпечення. На території національного природного парку “Північне Поділля” визначна геоспадщина представлена геоморфологічним феноменом – Північно-Подільським уступом довжиною близько 60 км з перепадом висот 80-150 м, численними геологічними відслоненнями крейдових і неогенових порід, унікальними скельними утвореннями (Триніг, Вухатий Камінь та ін.), сучасними динамічними формами рельєфу – ярково- балковими. Ці атракційні об’єкти неживої природи мають науково-освітню та ландшафтно-пейзажну цінність. На перспективу запропоновано впроваджувати такі форми геотуризму як наукові геологічні тури, навчальні екскурсії для освітніх груп, піші, велосипедні і автомобільні туристичні шляхи з оглядом геолого-геоморфологічних феноменів. В геоосвітньому відношенні важливим є облаштування геологічної експозиції у планованому візит-центрі парку у с. Підкамінь, кількох геоосвітніх стежок і видання путівника та геотуристичної карти парку. Представлено першочергові заходи на п’ятирічну перспективу щодо організаційно-інформаційного та інфраструктурного забезпечення розвитку геотуризму і геоосвіти у цьому національному парку. Національний природний парк “Дністровський каньйон” характеризується широким спектром об’єктів геоспадщини, у т. ч. міжнародного значення. Серед них: унікальні за науковим значенням стратиграфічні розрізи силурійських і девонських відкладів у Трубчині, Заліщиках, Іване-Золотому, Устечку, Вістрі, а також інші численні відслонення порід; пейзажні каньйоноподібні відрізки долини річки Дністер та його лівих приток – річок Стрипи, Джурина, Серету, Тупи, Нічлави; скельно-печерні утворення травертинових порід біля сіл Сокілець, Космирин, Устечко, Дзвенигород, Іване-Золоте та ін.; численні гіпсові печери, у т. ч. пам’ятки природи загальнодержавного значення Вертеба, Кришталева, Оптимістична, Озерна, Ювілейна; багато джерел і невеликих водоспадів. Геотуристичні заняття у перспективі повинні стати візитною карткою цього національного парку. Серед першочергових запланованих заходів у “Проекті організації території національного природного парку “Дністровський каньйон”…” передбачено: забезпечення доступу до геологічних відслонень та скельних утворень, організації велосипедних і водних шляхів з оглядом геолого-геоморфологічних феноменів, науково- освітні програми з відвідування унікальних гіпсових печер. Для підтримки геотуристичного іміджу території важливо організовувати щорічні заходи – геологічні конференції, літні школи, геофестивалі. На десятирічну перспективу обгрунтовано створення національного геопарку “Дністровський каньйон” з провідними функціями збереження геоспадщини, розвитку геотуризму і геоосвіти. Ключові слова: геотуризм, геоосвіта, геоспадщина, національний природний парк, “Північне Поділля”, “Дністровський каньйон”.