ДЕНУДАЦІЙНІ ГІПОТЕЗИ МОРФОГЕНЕЗУ УЛОГОВИНИ МАЛОГО ПОЛІССЯ: ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Проаналізовано існуючі літературні та картографічні праці, що стосуються морфогенезу улоговини Малого Полісся за останніх 150 років. На основі аналізу виокремлено 4 групи денудаційних гіпотез: флювіальну, флювіально-флювіогляціальну, флювіогляціальну та гляціальну. Прихильники флювіальної гіпотези стверджували, що головний чинник формування улоговини Малого Полісся – ерозійна діяльність річок. Цій гіпотезі надавали перевагу Е. Дуніковські, Я. Фалькевич, С. Павловські, А. Ян та О. Маринич. В. Ласкарєв вважав, що основа улоговини була утворена ерозією, пізніше Мале Полісся було вирівняне флювіогляціальними водами. Такі дослідники як Й. Сємирадзькі та Г. Закревська переважаючим чинником генезису улоговини вважали талі води максимального зледеніння. Прихильником іншої гіпотези був М. Ломницький. Він стверджував, що Малополіська улоговина утворена діяльністю покривного зледеніння, межа якого проходила біля Подільського уступу. Також виконано порівняльну таблицю, досліджених різними авторами, денудаційних рівнів. Проведено аналіз наукових ідей, щодо простягання межі максимального зледеніння на території Малого Полісся та виконано відповідну картосхему. Ключові слова: Мале Полісся Подільський уступ, денудаційні гіпотези, денудаційний рівень, межа зледеніння.