ЛІТОПИСНІ ПУНКТИ ГАЛИЦЬКОЇ ЗЕМЛІ (за писемними та археологічними джерелами)

Roman MYSKA

Анотація


На підставі аналізу історіографічних матеріалів, письмових, археологічних та топонімічних джерел охарактеризовано окремі літописні пункти Галицької землі (Галицьке Прикарпаття), яка сформувалася в першій половині ХІІ ст., коли після смерті Василька Ростиславовича Теребовельське князівство було поділене між його синами.
У літописах згадано низку міст та поселень в околицях столичного Галича: Тисмениця (1144 р.), Большів (Болшевѣ) (1152 р.), Снов (1153 р.), Биковен (1211 р.), Товмач (1213 р.), Оугільники (Угольники) (1229 р.), Вотьнин (Отиня) (1240 р.), Коломия (1240 р.), Снятин, Городок на Черемоші.
З десяти літописних пунктів, проаналізованих у статті, лише три можемо пов’язати із городищами княжого часу у сучасних однойменних містах (Тисмениця, Коломия, Снятин). На жаль, всі вони відомі лише за розвідковими дослідженнями, що унеможливлює визначення їх типології та соціального статусу. Большів, Угольники та Вотьнин можемо інтерпретувати як неукріплені поселення. Причім лише перший можемо пов’язати із певною археологічною пам’яткою (поселення в ур. Сулива поблизу с. Бовшів Галицького району Івано-Франківської області). Биковен, Товмач, Снов та Городок на Черемоші ще потребують уточнення своєї локалізації. Загалом варто зазначити, що пам’ятки княжого часу Галицького Прикарпаття, поза межами столичного Галича, дуже мало вивчені та потребують подальших стаціонарних археологічних досліджень.
Ключові слова: Галицька земля, літописні міста, городища, поселення.


Повний текст:

PDF

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.