ВЗАЄМОДІЯ ДАВНЬОЇ ЛЮДИНИ І ЛАНДШАФТІВ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ

Анотація

Проблема визначення місця людини в географічному ландшафті є предметом наукового пошуку представників як класичної, так і постмодерністської географії і соціальної антропології. Сьогодні можна виокремити три глобальні підходи до розв’язання цього питання. З одного боку, людина з її культурою та побутом вважається повноправною та невід’ємною складовою ландшафту, такою самою, як рослинний і тваринний світ, рельєф, клімат та ін. З іншого боку, з другої половини ХХ ст. все більше прихильників здобуває точка зору на людину як на зовнішню по відношенню до ландшафту силу, яка активно впливає на нього, подекуди формуючи його найхарактерніші риси. Ця ідея протягом минулого століття була опрацьована у вигляді теорії культурного й антропогенного ландшафту, а також поняттях про ландшафт як артефакт та як результат серії послідовних заселень. Уваги заслуговує також висунута останніми роками ідея про інтеграцію в ландшафті природно-географічного і соціально-історичного значення, яка розробляється, зокрема, в поняттях ландшафту як синтезу та ландшафту як сцени, теорії коеволюції та ін.

Ключові слова: первісна історія, ландшафт, екологічний підхід.