“МИ ТАКОЖ ПРИЙШЛИ З ГАЛИЦЬКОГО ПРАЛІСУ ПРЯМО В РИМ”, АБО ПОДОРОЖІ АНТИЧНИМИ ПАМ’ЯТКАМИ ЯК ЕТАП РОЗВИТКУ ГАЛИЦЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ В ХІХ – ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХХ СТ.

Anastasia BAUKOVA

Анотація


Проаналізовано розвиток подорожей пам’ятками культури античних греків та римлян у середовищі галицької інтелігенції у ХІХ – першій третині ХХ ст. Це був час, коли паломництво до культових християнських споруд та центрів поступається позиціями цілком світському відвідуванню музеїв, місць розкопок та ключових пам’яток культури Середземномор’я. Розвиток залізниць та налагодження логістичних маршрутів, збільшення освітньої потреби та підвищення економічної потуги галицької інтелігенції сприяли тому, що подорожі пам’ятками Італії ставали все частішим явищем та ознакою міського способу життя. Одночасно активізації процесів та піднесенню рівня загальної обізнаності в питаннях античної культури сприяли й публікації спогадів із поїздок та поширення використання поштівок як пам’яток із мандрів.

Ключові слова: подорожі, туризм, Рим, античність, Галичина, інтелігенція, Е. Булянда, І. Франко, М. Грушевський, Я. Окуневський, класична археологія.


Повний текст:

PDF

Посилання


Baukova Anastasia. “Roman w arkheolohii abo halytskyi wymir shyrokoho zakhoplennia antychnistiu (ХVIII st. – 30-tі roky XX st.)”. Arkheolohichni doslidzennia Lvivskoho Uniwersytetu 19 (2015): 187–198. (in Ukrainian).

Bulanda Edmund. “Organizacja studium archeologii i historii sztuki starożytnej za granicą i u nas”. Kwartalnik Klasyczny IV/1–2 (1930): 43–47. (in Polish).

Franko Ivan. Rymski vrazhennia. https://www.i-franko.name/uk/Misc/1904/RymVrazhennja.html (in Ukrainian).

Franko Ivan. Zibrannia tvoriv: U 50 t. Т. 50. “Lysty (1895–1916)”. Kyiv, 1986. (in Ukrainian).

Holyk Roman. “Sered kart i putiwnykiv: kraieznavstvo, vidpochynok i turyzm w retseptsii galychan ХІХ – pershoi polovyny ХХ st.”. Kraieznavstvo 1 (2014): 77–85. (in Ukrainian).

Hrushevskyi Mykhailo. Po svitu. Z podorozhnikh vrazhin

Klejner J. “Znaczenie tradycji klasycznej dla Polaka”. Filomata 2 (1929): 66–69 (in Polish).

Kłysz Piotr. “Z historii zagranicznego ruchu turystycznego w Polsce”. Badania Fizjograficzne. R. I, Seria A – Geografia Fizyczna (A61). 181–190. (in Polish).

Lyman Serhii. “Turyzm z chornylom i paperom: naukovi podorozhi do Frantsii v tretii chverti XIX stolittia vykladachiv Kyivskoho universytetu sv. Volodymyra”. Materialy metodolohichnoho mizhdyscyplinarnoho Internet-seminaru “Dozvillia ta turyzm u postneklasychnii perspektyvi” (Poltava, 3 grudnia 2020 r.). Poltava, 2021. 24–32. (in Ukrainian).

Lytvyn Nadia. “Rozvytok masovoho turyzmu u Polshchi u XIX – pershii polovyni XX st.” Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist” 17 (2008): 88–93. (in Ukrainian).

Markowski Hieronim, “Kilka uwag i życzeń, dotyczących nauki języka łacińskiego w gimnazjach”. Kwartalnik Klasyczny IV/1–2 (1930): 1–30. (in Polish).

Masyk Roman. “Turyzm u skhidnii Galychyni v mizhvoiennyi period: Istoryko-ekonomichnyi aspekt”. Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho Universytetu 19–20 (2018–2019): 435–448. (in Ukrainian).

Оkunevskyi Ya. Lysty z chuzhyny ІІ. Lviv, 1902. (in Ukrainian).

Opaliński Dariusz. “Z bedekerem po zaborach. Podróż w dawnych przewodnikach turystycznych”. Podróż i literatura 1864–1914. Warszawa, 2008. (in Polish).

Wind Herbert Warren. The house of Baedeker. 1975. (in English).

Ziarkowski Dominik. “Najstarsze polskie przewodniki jako źródła do dziejów turystyki”. Z dziejów wychowania fizycznego, sportu i turystyki w Polsce i w Europie. Częstochowa, 2016. 265–279. (in Polish).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/ars.2021.25.4053

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.