СЛОВ’ЯНИ ТА ХОЗАРСЬКИЙ КАГАНАТ: АСПЕКТИ ВЗАЄМОДІЇ
Анотація
Проаналізовано складну і багатогранну проблему взаємин населення Хозарського каганату та сусідніх слов’янських племен Дніпровського Лівобережжя та лісостепового Дніпро-Донського межиріччя наприкінці І тисячоліття н. е.
Думка щодо цих взаємовідносин, котра сформувалася під впливом даних літописання і була закріплена в науці та суспільній свідомості завдяки російській та радянській історіографії, не відповідає археологічним реаліям. Дослідження трьох останніх десятиліть на слов’янських на салтівських пам’ятках, проведених у верхній течії Сіверського Дінця, а також більш ранні роботи на Верхньому Дону, спростовують ідею про споконвічну і перманентну конфліктність взаємин слов’янського світу та народів, що входили до складу Хозарського каганату. Сучасний стан археологічних джерел уможливлює перегляд “конфліктної” точки зору на ці відносини, зокрема, у контактній зоні Сіверського Дінця. Нові артефакти та переосмислення старих гіпотез і підходів дають змогу говорити про позитивні компліментарні взаємні стосунки сіверян і племен лісостепової зони Хозарії.
Свідчення етнокультурних і технологічних взаємовпливів простежуються в кількох аспектах матеріальної культури: керамічне виробництво, домобудування, фортифікаційне будівництво та сільське господарство. Нові дослідження та реінтерпретація давно відомих даних дають можливість ствердно ставитися щодо багатовекторного позитивного впливу з боку салтівського населення на матеріальне виробництво, культуру, а також загальний соціально-економічний стан сусідніх слов’янських племен. Зворотній процес взаємовпливу був аналогічним, але не настільки потужним. Найбільше він проявився у домобудуванні лісостепового населення Хозарії. Означені вище процеси сприяли мирному співіснуванню, а на окремих поселеннях – до змішання різноетнічних груп населення. Усе це вказує на початок формування синкретичного за своєю суттю населення в контактній зоні слов’ян і поліетнічного населення Хозарського каганату. Цей процес припинився в середині ХІ ст. із початком половецької загрози на теренах Дніпровського Лівобережжя та Дніпро-Донського межиріччя.
Ключові слова: Сіверський Донець, слов’яни, Хозарський каганат, роменська культура, салтівська культура, міжетнічні контакти, етнокультурні процеси.
Повний текст:
PDFПосилання
Artamonov M. I. Istoria Khazar. Leningrad, 1962. (in Russian).
Afanasev G. E. Naselenie lesostepnoy zony basseina Srednego Dona v VIII–X vv. Moskva, 1987. (in Russian).
Babenko V. A. “Pamyatniki khazarskoi kultury na iuge Rossii”. Trudy XV Arkheologicheskogo sezda 1 (Moskva, 1914): 435–480. (in Russian).
Beliaev E. A. Araby, islam i Arabskii khalifat v rannee srednevekove. Moskva, 1966. (in Russian).
Berezovets D. T. “Sloviany i plemena saltіvskoi kultury”. Arkheologiia XIX (1965): 47–67. (in Ukrainian).
Vashchenko E. D. “Khazarskaia problema” v otechestvennoi istoriografii XVIII–XX vv. St. Petersburg, 2006. (in Russian).
Vinnikov A. Z. “Keramika donskikh slavian kontsa I tysiacheletiia n. e.” Sovetskaia arkheologiia 3 (1982): 165–180. (in Russian).
Vinnikov A. Z. “Kontakty donskikh slavian s alano-bolgarskim mirom”. Sovetskaia arkheologiia 3 (1990): 124–137. (in Russian).
Vinnikov A. Z. Slavyane Lesostepnogo Dona v rannem srednevekove (VIII – nachalo XI veka). Voronezh, 1995. (in Russian).
Volodarets-Urbanovich Ya. “Kochіvnytskі elementy arealu penkіvskikh starozhytnostei Poltavshchyny”. Materіaly VI Mіzhnarodnoi studentskoi naukovoi arkheologіchnoi konferentsіi. Chernіhіv, 2007. 35–38. (in Ukrainian).
Gorbanenko S. A., Koloda V. V. Sіlske gospodarstvo na sloviano-khozarskomu porubіzhzhі. Kyiv, 2013. (in Ukrainian).
Karamzin N. M. Istoriia gosudarstva rossiiskogo v 12-ti tomakh. Vol. 1. Moskva, 1989. (in Russian).
Kvitkovskii V. I. “Selishche saltovo-mayatskoi kultury Piatnitskoe-I (osnovnye etapy issledovaniia)”. Saltovo-maiatska kultura: 110 rokіv vіd pochatku vyvchennia na Kharkіvshchynі. Uporiad. G. Ye. Svystun. Kharkiv, 2011. 14–20. (in Russian).
Kvitkovskyi V. I. Budivelna sprava saltivskogo lisostepovogo naselennia v baseini Siverskoho Dintsia kintsia І tys. n. е. Dysertatciia… kandydata istorychnykh nauk. Kyiv, 2018. (in Ukrainian).
Kliuchevskii V. O. Kratkii kurs russkoi istorii. Vol. 1. Moskva, 1956. (in Russian).
Kokovtsev P. K. Evreisko-khazarskaia perepiska v X v. Leningrad, 1932. (in Russian).
Koloda V. V. “Nekotorye itogi arkheologicheskikh issledovanii Mokhnachanskogo gorodishcha”. Khrystyianskі starozhytnostі Lіvoberezhnoi Ukrainy. Gol. red. I. P. Glyz. Poltava, 1999a. 40–45. (in Russian).
Koloda V. V. “Slovianske zhytlo na Verkhniomu Saltovі”. Naukovyi vіsnyk Kharkіvskoho derzhavnoho pedagogіchnoho unіversytetu. Zbіrnyk naukovykh prats: іstorychnі nauky 2 (1999b): 15–20. (in Ukrainian).
Koloda V. V. “Zhytla rannioho seredniovіchchia u Verkhniomu Saltovі”. Arkheologiia 4 (2000): 40–54. (in Ukrainian).
Koloda V. V. “Opyt rekonstruktsii odnogo iz rannesrednevekovykh zhilishch osevshego kochevnika”. Problemy іstorіi ta arkheologіi Ukrainy. Zbіrnyk materіalіv Mіzhnarodnoi naukovoi konferentsii 25–26 zhovtnia 2002 roku. Kharkiv, 2003. 70–73. (in Russian).
Кoloda V. V. “Rozvytok sloviano-khozarskykh stosunkiv na Dniprovskomu Livoberezhzhi”. Kulturna spadshchyna Slobozhanshchyny. Istoriia, аrkheolohiia, kraieznavstvo 5 (2005b): 14–36. (in Ukrainian).
Koloda V. V. “Vzaimovliianie severianskoi i alano-bolgarskoi keramicheskikh traditsii kontsa I tysiacheletiia v Dneprovskom lesostepnom Levoberezhie”. Slaviano-russkie drevnosti Dneprovskogo Levoberezhia. Nauch. red. V. V. Enukov. Kursk, 2008a. 106–112. (in Russian).
Koloda V. V. “Tekhnika sozdaniia slavianskikh oboronitelnykh linii na gorodishche Mokhnach kak otrazhenie mezhetnicheskikh kontaktov v rannem srednevekove”. Drevnosti Yuga Rossii: pamiati A. G. Atavina. Red. G. E. Afanasev. Moskva, 2008b. 311–323. (in Russian).
Koloda V. V. “Vliianie traditsii saltovskogo goncharnogo proizvodstva na keramicheskii kompleks borshevskoi kultury Podonia ”. Stepi Evrazii v epokhu srednevekovia. Khazarskoe vremia 7 (2009): 61–98. (in Russian).
Koloda V. V. “Neotlozhnaia zadacha v dele izucheniia saltovo-maiatskoi arkheologicheskoi kultury i khazarovedeniia”. Khazary: mif i istoriia. Red.-sostaviteli Ye. E. Nosenko-Shtern, V. Ya. Petrukhin. Moskva–Iеrusalim, 2010. 137–152. (in Russian).
Koloda V. V. “Zhytla romenskoho horodyshcha Vodiane”. Arkheolohiia 4 (2015а): 46–61. (in Ukrainian).
Koloda V. V. “Kontakty slavianskogo mira i Khazarskogo kaganata na Severskom Dontse: etnokulturnyi aspect”. Povolzhskaia arkheologiia 4 (2015b): 54–91. (in Russian).
Koloda V. V. “Antskyi skarb z horodyshcha Koropovi Khutory na Kharkivshchyni”. Visnyk Instytutu arkheologii LNU imeni Ivana Franka 11 (2016a): 66–77. (in Ukrainian).
Koloda V. V. “Gorodishche Bolgar (Bolgir, Bulgar) na Kharkovshchine i arkheologicheskie realii rannego srednevekovia”. Drinovskii sbornik IХ (2016b): 43–54. (in Russian).
Koloda V. “Zhilishcha letopisnykh severian na gorodishche Mokhnach kak primer kontaktov vostochnykh slavian i naseleniia Khazarskogo kaganata”. Prof. d-r Boris D. Borisov – uchenitsi s priiateli 2. Gol. red. D. Borisov. Veliko Tyrnovo, 2016с. 481–495. (in Russian).
Koloda V. “Slovianski ta slovianizovani opaliuvalni prystroi lisostepovoi Khozarii”. Migratsii ta innovatsii: u poshukakh pervynnosti idei, rechei, liudei (2021): 273–300. (Naukovi studii. KZ LOR Istoryko-kraieznavchyi muzei 11). (in Ukrainian).
Koloda V. V. “Gorodishcha v strukture poselenii lesostepnoi Khazarii”. Khazarskii almanakh 18 (2021–2022): 141–170. (in Russian).
Koloda V. V. “Rannioseredniovichni materialy rozkopu 6 na horodyshchi Mokhnach (za materialamy okhoronno-riativnykh doslidzhen)”. Arkheolohiia i davnia istoria Ukrainy 3 (2022): 382–291. (in Russian).
Koloda V. V., Gorbanenko S. A. Selskoe khoziaistvo nositelei saltovskoi kultury v lesostepnoi zone. Kiev, 2010. (in Russian).
Koloda V. V., Gorbanenko S. A. “Sravnitelnyi analiz materialov selskogo khoziiystva u nositelei saltovskoi kultury i slavian Dneprovskogo Levoberezhia”. Stratum plus 5 (2011): 315–326. (in Russian).
Koloda V. V., Koloda T. A. “Keramika ranneslavianskogo vremeni gorodishcha Vodianoe na Kharkovshchine”. Stratum plus 5 (2005–2009): 249–264. (in Russian).
Koloda V. V., Kushchenko A. V., Shvetsov M. L. “Pamiatnik zhelezoproizvodstva u s. Bogorodichnoe Donetskoi oblasti”. Donetskii arkheologicheskii sbornik 11 (2004): 145–155. (in Russian).
Koloda V. V., Lebedev V. P., Enukov V. V. “Bezliudovskii klad i ego mesto v denezhnoi sisteme Severskoi zemli”. Bezlyudovskiy klad X v.: materialy i issledovaniia (2014): 6–160. (Arkheologia evraziiskikh stepei 18). (in Russian).
Kostomarov N. I. Cherty narodnoi iuzhnorusskoi istorii. Istoricheskie proizvedeniia. Avtobiografiia. Kiev, 1990. (in Russian).
Krasilnikov K. I. “Etnoprotsessy v srede prabolgar Stepnogo Podontsovia”. Problemy na prablgarskata istoriia i kultura 4–1 (2007): 77–90. (in Russian).
Krasilnikov K. I. “Naselenie stepnogo Podontsovia v Khazarskoe vremia” Divnogorskii arkheologicheskii sbornik: trudy muzeia-zapovednika “Divnogore”: Arkheologiia 1 (2009): 52–82. (in Russian).
Kuznetsov V. A. “Alanskaia kultura Tsentralnogo Kavkaza i ee lokalnye varianty v V–XIII vv.”. Sovetskaia arkheologiia 2 (1973): 60–74. (in Russian).
Kuznetsov V. A. Ocherki istorii alan. Vladikavkaz, 1992. (in Russian).
Kuchera M. P. Sloviano-ruskі horodyshcha VIII–XIII st. mіzh Sanom і Sіverskim Dontsem. Kyiv, 1999. (in Ukrainian).
Liubichev M. V. “Kontakty slavian Dnepro-Donskogo mezhdurechia i naseleniia severo-zapadnoi Khazarii v kontse VII – nachale VIII vv.”. Drevnosti 1994. Glav. red. V. I. Kadeeva. Kharkov, 1994. 87–100. (in Russian).
Merpert N. Ya. Verkhnee Saltovo. Saltovskaia kultura. Dissertatsiia… kandidat istoricheskikh nauk. Moskva, 1950. (in Russian).
Nasonov N. A. “Russkaia zemlia” i obrazovanie territorii drevnerusskogo gosudarstva: Istoriko-geograficheskoe issledovanie. Moskva, 1951. (in Russian).
Nikolaenko A. G. Drevnosti zemli oskolskoi (Spisok i karta arkheologicheskikh pamiatnikov lesostepnogo Prioskolia). Volokonovka, 1990. (in Russian).
Novoseltsev A. P. Khazarskoe gosudarstvo i ego rol v istorii Vostochnoi Evropy i Kavkaza. Moskva, 1990. (in Russian).
Pletneva S. A. “O sviaziakh alano-bolgarskikh plemen Podonia so slavianami”. Sovetskaia arkheologiia 1 (1962): 83–94. (in Russian).
Pletneva S. A. Ot kocheviy k gorodam. Moskva, 1967. (in Russian).
Pletneva S. A. “Khazarskie problemy v arkheologii”. Sovetskaia arkheologiia 2 (1990): 77–91. (in Russian).
Povest vremennykh let. Vol. 1. Moskva–Leningrad, 1950. (in Russian).
Prikhodniuk O. M. Penkovskaia kultura (Kulturno-arkheologicheskii aspect issledovaniia). Voronezh, 1998. (in Russian).
Prykhodniuk O. M. Stepove naselennia Ukrainy (druga polovyna І tys. n. е.). Kyiv–Chernivtci, 2001. (in Ukrainian).
Prikhodniuk O. M. “Vostochnye slaviane i stepnoi mir v epokhu stanovleniia Khazarskogo kaganata”. Khazarskii almanakh 1 (2002): 125–130. (in Russian).
Rybakov B. A. “K voprosu o roli Khazarskogo kaganata v istorii Rusi”. Sovetskaia arkheologiia XVIII (1953): 128–150. (in Russian).
Svystun G. Ye. Fortyfikatciia saltivskykh lisostepovykh horodyshch. Dysertatsiia… kandydat istorychnykh nauk. Kyiv, 2019. (in Ukrainian).
Skyba A. V. Vzaiemovіdnosyny kochovykіv і slovian Pіvdenno-Skhіdnoi Evropy u 6–7 st. (kulturno-polіtichnyi aspekt). Avtoref. dys… kand. ist. nauk. Kyiv, 2006. (in Ukrainian).
Solovev S. M. Istoriia Rossii s drevneishikh vremen I (1–2). Moskva, 1988. (in Russian).
Spitsyn A. A. “Istoriko-arkheologicheskie izyskaniia. Iskonnye obitateli Dona i Dontsa”. Zhurnal Ministerstva narodnogo prosveshcheniia 1 (1909): 67–83. (in Russian).
Sukhobokov O. V. Slaviane Dneprovskogo Levoberezhia. Kyiv, 1975. (in Russian).
Sukhobokov O. V. Dnіprovske Lіsostepove Lіvoberezhzhia u VIII–XIII st. Kyiv, 1992. (in Ukrainian).
Sukhobokov O. V. “Do vytokіv іstorіi rannіkh kontaktіv tiurkskoho ta slovianskoho etnosіv na Lіvoberezhnіi Ukrainі”. Skhіdnyi svіt 1 (2003): 85–94. (in Ukrainian).
Sukhobokov O. V. “Sovremennoe sostoianie izucheniia volyntsevskikh pamiatnikov (2008 g.)”. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy 3 (2022): 85–111. (in Ukrainian).
Tolochko O. P., Tolochko P. P. Kyivska Rus. Kyiv, 1998. (in Ukrainian).
Tolochko P. P. Kyivska Rus. Kyiv, 1996. (in Ukrainian).
Tolochko P. P. Kochevye narody stepei i Kievskaia Rus. Kyiv, 1999. (in Russian).
Usmanov E. M. “Istoriia Khazarii v shkolnykh uchebnikakh Rossiiskoi Federatsii”. Saltovo-maiatska arkheolohіchna kultura: problemy ta doslіdzhennia 3 (2013): 122–128. (in Russian).
Flerov V. S. Rannesrednevekovye iurtoobraznye zhilishcha Vostochnoi Evropy. Moskva, 1996. (in Russian).
Chichurov I. S. Vizantiiskie istoricheskie sochineniia. Moskva, 1980. (in Russian).
Shvetsov M. L. “Vzaimootnoshenie stepnogo i lesostepnogo naseleniia v epokhu rannego srednevekovia (na primere Podontsovia – Priazovia)”. Arkheologicheskoe izuchenie Tsentralnoi Rossii. Tezisy Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, posviashchennoi 100-letiiu so dnia rozhdeniia V. P. Levenka, 13–16 noiabria 2006 goda. Lipetsk, 2006. 275–278. (in Russian).
Etnokulturnaia karta territorii Ukrainskoi SSR v І tys. n. e. Otv. red. V. D. Baran. Kiev, 1985. (in Russian).
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/ars.2021.25.4050
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.