ДО ІСТОРІЇ ВИВЧЕННЯ ПАМ’ЯТОК ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ І ТИСЯЧОЛІТТЯ Н. Е. НА ТЕРИТОРІЇ ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ ТА ВОЛИНІ (друга половина ХІХ ст. – 1941 р.)

Анотація

Розглянуто історію дослідження пам’яток римського часу на західних територіях Поділля та Волині від середини ХІХ ст. до початку німецько-радянської війни у 1941 р. Співставлено особливості розвитку археологічної науки на українських землях, які до Першої світової війни були розділені між Австро-Угорською та Російською імперіями. Охарактеризовано основні археологічні центри на території Східної Галичини і Волині, діяльність археологічних товариств, напрямки і завдання досліджень, описано час та особливості відкриття пам’яток першої половини І тисячоліття н. е. Значна увага звернена на розкопки, які перед Першою світовою війною проводили В. Деметрикєвіч, В. Антонович, Г. Оссовський, І. Шараневич, К. Гадачек, Б. Януш.

Окрему увагу звернено на розвиток археологічної науки у міжвоєнний час. У цей період були відкриті унікальний Борочицький скарб, могильники у Гриневі, Колоколині, Рудці, Дерев’яному, поселення в Залісках, Вікнинах Великих та інші важливі пам’ятки. Описана діяльність кафедри археології Львівського університету, Наукового товариства імені Шевченка, Львівського доісторичного товариства. Важливе значення у цей час мали роботи Я. Пастернака, О. Кандиби, М. Смішка, О. Цинкаловського, Т. Сулімірського та інших вчених-археологів, відмічено їхній важливий внесок в розвиток методології і практики досліджень.

Зроблено висновок, що в період з другої половини ХІХ ст. археологічна наука пройшла важкий і тривалий шлях від свого зародження, колекціонування та краєзнавства до планових польових розкопок, системного опрацювання отриманих результатів та аналізу знайдених матеріалів.

Ключові слова: історія археології, Поділля, Волинь, перша половина І тисячоліття н. е., римський час, наукові центри, археологічні товариства, наукові дослідження, видатні археологи, археологічні пам’ятки, розкопки, археологічні культури.