190 РОКІВ КЕРЧЕНСЬКОГО МУЗЕЮ: ШЛЯХ ВІД ПРИВАТНОЇ ЗБІРКИ ДО БРЕНДУ

Anastasia BAUKOVA

Анотація


Підсумовано 190-літню діяльність Керченського музею. Ця установа стала центром пам’яткоохоронної, археологічної та експозиційної роботи в Східному Криму. Саме в Керченському музеї в різні роки працювали такі видатні археологи як В. Гайдукевич, А. Іванова, С. Берзіна (Лев), Н. Куніна, В. Кунін, В. Цехмістренко, С. Бессонова, Л. Мацкевий, О. Молєв, О. Кислий. У відділі “Древньої історії” працювали висококваліфіковані співробітники, археологи зі стажем і великим багажем практичних знань (С. Семенов, В. Азарова, С. Шестаков, В. Холодков, Д. Кирилін та ін.). Загалом, у другій половині ХХ ст. шість співробітників музею стали докторами історичних наук, а семеро захистили кандидатські дисертації.

За час існування музей зазнавав переформатування у зв’язку зі змінами політичної та економічної ситуації і все ж зумів зберегти своє значення. Проте перетворення музею на центр ідеологічної пропаганди негативно вплинуло на його археологічну діяльність. У ХХ ст. відбулося розширення об’єктів дослідження та їхнього часового діапазону. Оскільки Керченський півострів був заселений із часів мезоліту, його територія насичена різночасовими пам’ятками. Завдяки роботам співробітників музею досліджено городища та некрополі Кітея, Кіммеріка, Тіритаки, Киз-аульського некрополя, кургани “Три Брати”, Кам’янського поселення, кургани та поселення бронзового часу. Також було значно доповнено уявлення про історичну топографію сучасної Керчі. Музей був співорганізатором та активним учасником кількох довготривалих міжнародних проектів із дослідження історичного минулого регіону (зокрема, Боспорські експедиції Інституту історії матеріальної культури та Державного музею образотворчого мистецтва). Важливо, що матеріали з розкопок ставали основою для оновлення експозиції та активно публікувалися у різноманітних спеціалізованих та науково-популярних виданнях. У статті також приділено увагу формуванню експозиції музею, подано короткий огляд його фондів, бібліотеки та архіву.

Ключові слова: Керченський музей, ювілей, історія археології, історія музейної справи, археологічні дослідження, експозиція, антикознавство.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/ars.2016.20.4041

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.