Гетеролігандний π-комплекс
купруму(І) з 1-аліл-1H-бензотриазолом
і піридином: синтез, кристалічна структура та аналіз поверхні Гіршфельда
Chem.
Met. Alloys 10 (2017) 12-17
https://doi.org/10.30970/cma10.0351
Юрій СЛИВКА1*, Євгеній ГОРЕШНІК2,
Мар’ян МИСЬКІВ1
1 Кафедра неорганічної хімії, Львівський національний університет імені
Івана Франка, вул. Кирила і Мефодія 6, 79005 Львів, Україна
2 Відділ неорганічної хімії та технології, Інститут Йозефа Стефана, вул.
Ямова 39, SI-1000 Любляна, Словенія
* Контактна особа. Тел.: +380-32-2394506; e-mail:
yurii.slyvka@lnu.edu.ua
Використовуючи метод зміннострумного електрохімічного синтезу, отримано новий гетеролігандний комплекс [Cu2Cl2(1-Abtr)(Py)]2 (1-Abtr = 1-аліл-1H-бензотриазол,
Py =
піридин) і охарактеризовано за допомогою рентгенівської монокристальної
дифракції. Кристали описаної сполуки є моноклінними, просторова група P21/n,
a = 10,6059(10), b = 8,9848(7), c = 17,1098(17) Å, β
= 97,798(5)°, V = 1615,3(3) Å3 при 293 K, Z = 2.
У структурі утворюються димерні фрагменти [Cu2Cl2(1‑Abtr)(Py)]2. Частина 1-Abtr діє як хелатозмісний ліганд,
приєднуючись до іонів купруму(I) через два триазольних атоми N та олефіновий
C=C зв’язок лігандної алільної
групи. Два атоми купруму мають істотно різні
координаційні оточення: π-зв’язаний іон Cu(I)
має приблизно тригонально-пірамідальне оточення, яке включає атом N піридину, а
σ‑зв’язаний іон купруму(I) – спотворене
тетраедричне оточення, утворене двома атомами N триазолу
і двома сполучними іонами галогену. Для візуалізації взаємодій між фрагментами проведено
аналіз поверхні Гіршфельда.
Димерний
фрагмент [Cu2Cl2(1-Abtr)(Py)]2
у структурі 1.
Ключові слова
1,2,3-Триазол / Піридин / Купрум(I) / π-Комплекс / Кристалічна структура