Гетеролігандний π-комплекс купруму(І) з 1-аліл-1H-бензотриазолом і піридином: синтез, кристалічна структура та аналіз поверхні Гіршфельда

Chem. Met. Alloys 10 (2017) 12-17

https://doi.org/10.30970/cma10.0351

Юрій СЛИВКА¹*, Євгеній ГОРЕШНІК², Мар’ян МИСЬКІВ¹

¹ Кафедра неорганічної хімії, Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Кирила і Мефодія 6, 79005 Львів, Україна

² Відділ неорганічної хімії та технології, Інститут Йозефа Стефана, вул. Ямова 39, SI-1000 Любляна, Словенія

* Контактна особа. Тел.: +380-32-2394506; e-mail: yurii.slyvka@lnu.edu.ua

Використовуючи метод зміннострумного електрохімічного синтезу, отримано новий гетеролігандний комплекс [Cu₂Cl₂(1-Abtr)(Py)]₂ (1-Abtr = 1-аліл-1H-бензотриазол, Py = піридин) і охарактеризовано за допомогою рентгенівської монокристальної дифракції. Кристали описаної сполуки є моноклінними, просторова група P2₁/n, a = 10,6059(10), b = 8,9848(7), c = 17,1098(17) Å, β = 97,798(5)°, V = 1615,3(3) ų при 293 K, Z = 2. У структурі утворюються димерні фрагменти [Cu₂Cl₂(1‑Abtr)(Py)]₂. Частина 1-Abtr діє як хелатозмісний ліганд, приєднуючись до іонів купруму(I) через два триазольних атоми N та олефіновий C=C зв’язок лігандної алільної групи. Два атоми купруму мають істотно різні координаційні оточення: π-зв’язаний іон Cu(I) має приблизно тригонально-пірамідальне оточення, яке включає атом N піридину, а σ‑зв’язаний іон купруму(I) – спотворене тетраедричне оточення, утворене двома атомами N триазолу і двома сполучними іонами галогену. Для візуалізації взаємодій між фрагментами проведено аналіз поверхні Гіршфельда.

Димерний фрагмент [Cu₂Cl₂(1-Abtr)(Py)]₂ у структурі 1.

Ключові слова

1,2,3-Триазол / Піридин / Купрум(I) / π-Комплекс / Кристалічна структура