ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ОСІБ ВІКУ ПІЗНЬОЇДОРОСЛОСТІ У КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ УСПІШНОГО СТАРІННЯ

Анотація

Аналізується толерантність населення віку пізньої дорослості до невизначеності
у контексті проблеми успішного старіння. Метою статті є порівняння компонентів
толерантності до невизначеності у працюючих та непрацюючих осіб віку пізньої
дорослості та аналіз ролі комунікації у соціальних мережах. Для оцінки рівня
толерантності до невизначеності було використано шкалу толерантності Д. Л. Ма-
кЛейна; для визначення рівня залежності від соцмереж методику Bergen Facebook
Addiction Scale. Зроблено наступні висновки: реакції на нові події, які відбуваються
у середовищі осіб, які працюють, сприймається більш позитивно аніж у осіб, які
перебувають на пенсії; особи віком від 60-75 р., які працюють мають помірну
терпимість до завдань, що можуть бути складними для розуміння, до несподіваних
та складних ситуацій, або до тих ситуацій з певним рівнем невизначеності; особи,
які не працюють у цій віковій групі негативно сприймають невизначеність; на
збільшення рівня толерантності до невизначеності позитивно впливає доповнення 

традиційних соціальних практик комунікаціями у соціальних мережах.
Ключові слова: толерантність до невизначеності, вік пізньої дорослості, риси
особистості, комунікативна соціальна активність, успішне старіння.