ЕМОЦІЇ У СПРИЙНЯТТІ СОЦІАЛЬНОЇ НЕРІВНОСТІ

Анотація

У спеціальній літературі розглядаються різноманітні аспекти взаємного зв’язку між позитивними й негативними емоціями та певними порядками нерівності у суспільстві. Породжені конкретними обставинами емоції виконують роль реагентів, що вимагають зміни обставин, спонукають до відповідних дій або навіть генерують такі дії. Виділено принципи, що описують механізм формування позитивних і негативних емоцій. А також їхні наслідки у вигляді ставлення, оцінок та дій індивідів, які підтримують існуючий порядок розподілу прав, повноважень, престижу, винагород чи, навпаки, відчужують від нього, зменшуючи ступінь солідарності в конкретних ситу- аціях різного рівня. Обґрунтовано, що в теоретичному контексті неможливо оперувати складною комбінаторикою первинних і вторинних (сполучення деяких первинних) емоцій, остільки перевага надається первинним та окремим їхнім поєднанням різного рівня інтенсивності: задоволення-щастя, відраза-страх, домагання-гнів, розчарування-зневіра. Своєю чергою поєднання позитивних та негативних емоцій утворює широку гаму відчуттів й переживань індивідів різних соціальних статусів. Проте в Україні розвідки щодо вивчення взаємозв’язку емоцій та сприйняття соціальних нерівностей не проводилися. Тепер у розпорядженні дослідників є емпіричні дані, що отримані в опитуванні за модулем «Соціальна нерівність V» Міжнародного проєкту соціального дослідження (ISSP). Методом аналізу відповідності (correspondence analyses) виявлено, що чим нижчий статус і позиція в суспільстві, тим частіше співпадають критичні оцінки нерівності в Україні та високий ступінь емоційного незадоволення нею. Чим соціально і матеріально-фінансово успішні індивіди, тим частіше критичним оцінкам супутні емоційна врівноваженість, безтурботність щодо глибини стратифікації. Варіабельність сполучень оцінок і емоційних станів найвища на проміжних щаблях/позиціях соціальних ієрархій.