ВИЯВ СПЕЦИФІКИ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВОТВОРУ
В НОВИХ ПОХІДНИХ ІМЕННИКАХ

Лариса Кислюк

Анотація


Досліджено проблему підтримання типологічних особливостей сучасної української мови в період її активного оновлення. Використано висновки І. І. Ковалика про характерні особливості української мови на словотвірному рівні, систематизовані за іменниковими словотвірними типами. Розглянуто, як своєрідні особливості українського іменникового словотвору виявляються на матеріалі нової похідної лексики, не засвідченої словниками літературної мови. Проаналізовано іменники-новотвори й оказіоналізми, утворені за непродуктивними й малопродуктивними периферійними словотвірними типами в текстах публіцистичного та художнього стилів.
Виявлено, що типологічні особливості українського іменникового словотвору в сучасній мовній практиці підтримувані передусім за рахунок авторського оказіонального словотворення. Це підтверджують новотвори словотвірних типів із суфіксами -інь, -ань, -в(о). Доведено наявність тенденції активізації найменувань осіб в українській мові на прикладі словотвірних типів із суфіксами -ин(я)/-кин(я), -ен(я)т/-он(я)т, -ач, -енк(о). За результатами спостережень зроблено висновок про збереження характерних особливостей української мови на словотвірному рівні в сучасний період.
Ключові слова: словотвір, словотвірний тип, новотвір, оказіоналізм.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpl.2017.64.9592

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.