“ГУСТИНСЬКИЙ ЛІТОПИС” – ДЖЕРЕЛО МОВНОЇ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХVII СТОЛІТТЯ

Анотація

Досліджено мовну свідомість українців доби пізнього Середньовіччя, себто погляди,
уявлення, почуття, оцінки й настанови наших предків щодо мови та мовної дійсності.
Джерелом дослідження є знакова історіографічна пам‟ятка “Густинський літопис” (1623–
1627 рр.). Аналіз засвідчив, що мовна свідомість наших предків ґрунтувалася на
біблійному тлумаченні мови як божественно-креативної сили, що має етнооб‟єднавчий
характер із наскрізною мовною опозицією свого – чужого.
Ключові слова: мовна свідомість, етнотворчий характер мови, етноатрибутив,
етнонім.