ПИТАННЯ ОНІМНОГО СЛОВОТВОРЕННЯ В НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА КОВАЛИКА

Анотація

Проаналізовано дериватологічно-ономастичні розвідки І. Ковалика, у яких об’єктом дослідження були власні назви – антропоніми і топоніми. Узагальнено методологічні засади ономастично-словотвірної концепції мовознавця. Практичний аналіз власних особових і географічних назв у науковому доробку І. Ковалика став не тільки значним кроком до системного опрацювання антропонімікону й топонімікону української літературної мови та її діалектів у загальнослов’янському контексті, до виявлення закономірностей та особливостей онімного творення, спільного і відмінного в деривації онімів та апелятивів, а й підставою до цінних узагальнень, що стосуються української словотвірної системи в діахронії і синхронії, а також місця ономастикону в цій системі.
Ключові слова: Іван Ковалик, ономастика, дериватологія, оніми/власні назви, апелятиви/загальні назви, онімне словотворення, апелятивне словотворення, твірна база, словотвірний тип, словотвірна модель, топоніми, антропоніми.