ЛІТЕРАТУРНИЙ КАНОН ТА ЖІНОЧА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ МОНІКИ МАРОН “ANIMAL TRISTE” (1996 Р.)

Анотація

Спробувано встановити художню специфіку сучасної німецької романістики жінок-аторок на прикладі роману М. Марон “Animal triste”. Завдяки амбівалентній сутності феномену жіночого текст жінки-авторки вписується в літературний канон, проте утверджує гетерогенність жіночої суб’єктивності. Привілейованість такої гнучкої позиції слабкої статі культурі доводять гендерні студії в межах німецької германістики, поміркована наукова стратегія яких гостро заперечує радикальні феміністичні ідеї. Доказом є роман М. Марон як широкий культурний діалог з традицією та залученням субверсивної стратегії жіночого письма, з його іронічно-викривальним пафосом.
Ключові слова: літературний канон, традиція, феномен жіночого, гендер, гетерогенна жіноча суб’єктивність, жіноче письмо, іронія, інтертекст.