АНІЗОТРОПНІСТЬ ПОКАЗНИКА PH В ІНІЦІАЛЬНИХ РЕНДЗИННИХ ҐРУНТАХ У МЕЖАХ ЕКОТОПУ СОСНИ ЧОРНОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ (PINUS NIGRA)

Roman Semashchuk

Анотація


Досліджено питання взаємозв’язку деревних рослинних формацій та ґрунтів у процесі ініціального ґрунтотворення на щільних карбонатних породах. Зроблено огляд літератури та розкрито проблематику проведення таких досліджень і встановлення взаємозв’язків між рослинами та ґрунтами, зокрема, суперечності у поглядах на просторову організацію ґрунтового покриву під лісом, виділення елементарної одиниці ґрунтово-рослинного покриву, впливу  чинника ґрунт–пам’ять та методи виконання відповідних досліджень. В основу дослідження покладено поняття тесера, запропоноване Г. Йєнні, що розглядав його як елемент мозаїки, в якому ґрунтові і рослинні компоненти взаємопов’язані. Результати дослідження засвідчили, що між деревною рослинністю та ґрунтом існує тісний взаємозв’язок, що проявляється в анізотропності показника pH і в горизонтальному, й у вертикальному напрямах.

З’ясовано, що найбільшого впливу зазнають пристовбурні зони тесера. Чим ближче до стовбура, тим на більшу глибину проникає дія цього впливу. Загалом зони ґрунту, розташовані під кроною дерева, мають дещо нижче значення pH, аніж кора вивітрювання, що розташована поза її межами. На основі виконаних досліджень, однотипності материнської породи в межах території досліджень, мозаїчної структури покриву ініціальних рендзинних ґрунтів, що чітко прив’язані до певного фітоценозу і розвиваються виключно під його впливом, зроблено висновок про доречність використання поняття тесера, як елементарної одиниці ґрунтово-рослинного покриву. Такі висновки підтверджують виконані раніше дослідження Н. Лукіної (2010), а також твердження Л. Карпачевського (1993) щодо закономірної зміни властивостей ґрунту в межах тесер від центру до периферії, та Є. Дмитрієва (1999) про зменшення інтенсивності впливу з глибиною.


Ключові слова


ініціальні рендзинні ґрунти, сосна чорна, екотоп, pH.

Повний текст:

PDF

Посилання


Abakumov, E. V. (2012). Pervichnye pochvy v prirodnyh i antropogennyh ehkosistemah. Avtoreferat dysertacii doctora biolohicheskikh nauk. Tol’yatti. 40 pp. (in Russian).

Derev’ya i kustarniki SSSR : Dikorastushchie, kul’tiviruemye i perspektivnye dlya introdukcii. (1949). Red.: S. Ya. Sokolov, B. K. Shishkin, V. L. Komarova. Moskva, Leningrad. Izd-vo AN SSSR, T. 1: Golosemennye. 464 pp. (in Russian).

Dmitriev, E. A., Rekubratskij, I. V., Gorelova, Yu. V., & Vityazev, V. G. (1999). K organizacii svojstv pochvennogo pokrova pod elyami. Strukturno-funkcional’naya rol’ pochvy v biosfere. Moskva, GEOS, 59–69 (in Russian).

Dmitriev, E. A. (2001). Pochva i pochvopodobnye tela. Teoreticheskie i metodologicheskie problemy pochvovedeniya. Moskva, GEOS, 215–233 (in Russian).

Karpachevskij, L. O. (1993). Ekologicheskoe pochvovedenie. Moskva, 184 pp. (in Russian).

Kovda, V. A. (1973). Osnovy ucheniya o pochvah. Obshchaya teoriya pochvoobrazovatel’nogo processa, 1. Moskva. Nauka, 432 pp. (in Russian).

Lukina, N. V., Orlova, M. A., & Isaeva, L. G. (2010). Plodorodie lesnyh pochv kak osnova vzaimosvyazi pochva-rastitel’nost’. Lesovedenie, 5, 45–56 (in Russian).

Marynych, O. M., & Shyshchenko, P. H. (2005). Fizychna heohrafi ia Ukrainy. Kyiv, Znanyia, 511 pp. (in Ukrainian).

Pozniak, S. P., & Krasiekha, E. N. (2007). Chynnyky gruntotvorennia. Lviv. Vyd. tsentr LNU im. Ivana Franka, 400 pp. (in Ukrainian).

Ramenskij, L. G. (1938). Vvedenie v kompleksnoe pochvenno-geobotanicheskoe issledovanie zemel’. Moskva, Leningrad, Sel’hozgiz, 620 pp. (in Russian).

Semashchuk, R. B. (2015). Initsialne gruntotvorennia ta rendzynni grunty Zakhidnoho Podillia: avtoref. dys. na zdobuttia stupenia kand. heohr. nauk. Lviv, 20 pp. (in Ukrainian).

Jenny, H. (1958). Role of the plant factor in the pedogenic functions. Ecology, 39, 1, 5–16.

Kyrylchuk, A., & Poznyak, S. (2013). Pedogenetic procces on eluvium-diluvium solid carbonate rocks. Polish journal of Soil Science, XLVI, 2, 141–148.

NicoVan Breemen, & Adrien C. Fienzi. (1998). Plant-soil interactions: ecological aspects and evolutionary implications. Biogeochemistry, 42, 1–19.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2017.51.8889

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)