ҐРУНТИ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Stepan Pozniak

Анотація


Ґрунт – один з ключових, базових ресурсів, який має важливе значення для створення великої кількості товарів і послуг, що становлять невід’ємні елементи екосистеми і добробуту людини. Ґрунти, як ті, котрі активно використовують, так і інші, надають екосистемні послуги, важливі для регулювання глобального клімату і широкомасштабного регулювання різних природних ресурсів. Приблизно 33 % глобальних ґрунтових ресурсів деградовані внаслідок ерозії, забруднення, ущільнення, засолення, підкислення, дегуміфікації та інших несприятливих процесів, пов’язаних з нераціональним управлінням ґрунтовими ресурсами. Надмірна розораність земельного фонду, недотримання сучасних систем землеробства, ігнорування агрономічних норм землекористування й екології, відсутність належної системи управління процесами родючості ґрунтів спричиняє розвиток деградаційних процесів.

Деградація – майже неминучий супутник людства протягом багатьох століть його розвитку. Відмінності в цьому процесі, звичайно ж, існують, і залежать вони від рівня розвитку суспільства, розуміння ним закономірностей формування ґрунтів, від стану економіки. За умови раціонального науково обґрунтованого ґрунтокористування Україна, володіючи  величезним резервом родючості ґрунтів, може бути одним зі світових лідерів у виробництві високоякісних продуктів харчування. Однак, на жаль, ґрунт не займає привілейованого становища у суспільстві. Його розглядають винятково з утилітарного боку як засіб отримання сільськогосподарської продукції. Найважливішим для виживання людства є ставлення людей до ґрунтів, яке формується культурою, економічною і соціальною системою суспільства. В сучасному світі, коли посилюються взаємозв’язки елементів у механізмі світової економіки, а кількість населення невпинно зростає, управління ґрунтовими ресурсами відіграє важливішу роль, ніж будь-коли раніше. Суспільства, які майже вичерпали свій екологічний потенціал, доволі часто змушені максимально збільшувати врожаї, щоб прогодувати населення, незважаючи на виснаження ґрунту та необхідність його охорони та збереження для наступних поколінь.


Ключові слова


ґрунт, деградація, ґрунтокористування, родючість, екологічна криза, суспільство, ґрунтовий простір.

Повний текст:

PDF

Посилання


Dobrovolskiy, G. V. (2011). Rol i znachenie pochv v stanovlenii i evolyutsii zhizni na Zemle. Rol pochvyi v formirovanii i sohranenii biologicheskogo raznoobraziya. Moskva, 7–15 (in Russian).

Medvedyev, V. V. (2002). Grunty і ukrayins’ke suspil’stvo v 20 stolitti. Ahrokhimiya i gruntoznavstvo. Kharkiv, 7–14 (in Ukrainian).

Medvedyev, V. V. & Plisko, I. V. (2015). Tsinni, dehradovani i maloproduktyvni grunty Ukrayiny: zakhody z okhorony i pidvyshchennya rodyuchosti. Kharkiv, 144 pр. (in Ukrainian).

Montgomeri, Devid R. (2015). Pochva. Eroziya tsivilizatsiy. Ankara, 410 pр. (in Russian).

Pozniak, S. P. (2014). Problemnist’ i fundamental’nist’ gruntoznavchoyi nauky. Heopolityka i ekoheodynamika rehyonov, 10, 1. Symferopil’, 86–91 (in Ukrainian).

Pozniak, S. P. (2015). Grunty – sfera ekosystemnykh posluh. Heohrafi ya, ekolohiya, turyzm: teoriya, metodolohiya, praktyka. Ternopil’, 227–228 (in Ukrainian).

Pozniak, S. P. (2017). Aktual’ni i dyskusiyni problemy suchasnoho gruntoznavstva i heohrafi yi gruntiv. Visnyk Odes’koho universytetu. Seriya Heohrafi chni ta heolohichni nauky. 22, 1. 126–136 (in Ukrainian).

Ratsional’ne vykorystannya gruntovykh resursiv i vidtvorennya rodyuchosti gruntiv: orhanizatsiyno-ekonomichni, ekolohichni y normatyvno-pravovi aspekty. (2015). S. A. Balyuk, A. V. Kucher (Eds.). Kharkiv, 432 pp. (in Ukrainian).

Ruellan, A., Dosso, M., & Goryachkin, S. (1997). Spatial and time aspects the soil covers. Extended abstracts of the international symposium on soil system behavior and space. Vienna, Austria, 17–19.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2017.51.8869

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)