ВЛАСТИВОСТІ АЛЮВІАЛЬНИХ НАНОСІВ РІЧОК ВЕРХНЬОДНІСТРОВСЬКОЇ АЛЮВІАЛЬНОЇ РІВНИНИ

Khrystyna Perets, Oksana Vovk, Oleh Orlov, Olena Lutsyshyn

Анотація


Алювіальне ґрунтоутворення – динамічний процес, головною передумовою якого є регулярне, періодичне затоплення річкової заплави повеневими водами, збагаченими різнодисперсними органо-мінеральними частинками. Впродовж минулого століття близько 80 % території Верхньодністровської алювіальної рівнини перетворили засобами гідротехнічного будівництва: водозахисні дамби та водовідвідні канали розбили широкі заплави річок на ізольовані фрагменти, що унеможливило вільний плин повеневих вод, збагачених намулом. Наведено результати дослідження закономірностей нашарування річкового намулу в прирусловій заплаві, залежно від швидкості течії, гранулометричного складу та фізико- хімічних властивостей, з огляду на його роль у заплавному ґрунтоутворенні.

Гранулометричний склад намулу річки Дністер змінюється вниз за течією від супіщаного до важкосуглинкового; у заплавах річок Стрия та Свічі відкладаються середньо- і важкосуглинкові наноси, відповідно. У верхній частині Верхньодністровської алювіальної рівнини (Чайковичі 1, 2) акумулюється намул з переважанням фракції середнього і дрібного піску, який формує добру фільтраційну здатність ґрунтів, тоді як вниз за течією зростає вміст фізичної глини (до 47,2 %), що робить річковий намул важливим джерелом мінерального живлення рослин. Домінування (понад 40 %) у гранулометричному складі намулу фракції грубого пилу (Устя 1, Заліски 1) сприяє покращенню водно-фізичних  ластивостей алювіальних ґрунтів та забезпечує оптимальні умови для функціонування біоти. Для досліджених річкових наносів характерна лужна реакція середовища (рН(водне)=7,44–8,03) та низький вміст гумусу (0,54– 3,80 %). Кількість азоту в намулі коливається в межах 1,47–18,20 мг/100 г ґрунту. Наноси річок Верхньодністровської алювіальної рівнини є активним чинником заплавного ґрунтоутворення, оскільки оптимізують водно-фізичні та фізико-хімічні властивості алювіальних ґрунтів. Проте площа впливу намулу на ґрунти різко скорочується та обмежується лише переддамбовим простором. У ґрунтах поза дамбою, до яких не надходить свіжий алювіальний матеріал, перебудовується гідрологічний режим і суттєво змінюються властивості, аж до втрати ними типологічних ознак алювіальності.


Ключові слова


річкові наноси, намул, заплава, Верхньодністровська алювіальна рівнина, алювіальні ґрунти, гідротехнічна фрагментація.

Повний текст:

PDF

Посилання


Baryshnikov, N. B. (1978). Rechnye pojmy. Leningrad: Gidrometeoizdat, 152 pp. (in Russian).

Vadjunina, A. F., & Korchagina, Z. A. (1986). Metody issledovanija fi zicheskih svojstv pochv. Moskva: Agropromizdat, 416 pp. (in Russian).

Vil’jams, V. R. (1949). Pochvovedenie: izbr. Sochinenija. V 2 t. Moskva: Gos. izd. s.-h. lit. T. 2, Ch. 2: Lednikovye nanosy severa SSSR. Tundrovaja zona. Pochvennyj pokrov lesolugovoj zony. 538 pp. (in Russian).

Vovk, O., & Orlov, O. (2008). The river alluviums of Transcarpation lowland and their role in fl oodplain soil formation. Genesis, geography and ecology of soils. Lviv, 113–120 (in Ukrainian).

Hamkalo, Z. H. & Bedernichek, T. Yu. (2014). Labilna orhanichna rechovyna gruntu: teoriia, metodolohiia, indykatorna rol. Kyiv: Kondor, 180 pp. (in Ukrainian).

Ganzhara, N. F. (2001). Pochvovedenie. Moskva: Arrokonsalt, 392 pp. (in Russian).

Horin, M. O. (2002). Zaplavne gruntotvorennia Polissia ta Lisostepu Ukrainy (evoliutsiia, bioheokhimiia, okulturiuvannia). Avtoreferat dysertacii doctora biolohichnykh nauk. Kharkiv, 42 pp. (in Ukrainian).

Kachinskij, N. A. (1965; 1970). Fizika pochvy. Moskva: Vyssh. shk. Ch. 1. 322 pp.; Ch. 2. 358 pp. (in Russian).

Kyrylchuk, A. A., & Bonishko, O. S. (2011). Khimiia gruntiv. Osnovy teorii i praktykum. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 354 pp. (in Ukrainian).

Korableva, L. I. & Sluckaja, L. D. (1972). Vlijanie fi ksirujushhej sposobnosti pojmennyh pochv na dostupnost’ kalija rastenijam. Pochvovedenie, 9. Moskwa, 62–69 (in Russian).

Marynych, O. M., Parkhomenko, H. O., Petrenko, O. M., & Shyshchenko, P. H. (2003). Udoskonalena skhema fi zyko-heohrafi chnoho raionuvannia Ukrainy. Ukrainskyi heohrafi chnyi zhurnal, 1, 16–20 (in Ukrainian).

Nakonechnyy, Yu. I. (2013). Praktykum z gruntoznavstva i heohrafi i gruntiv. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 374 pp. (in Ukrainian).

Nakonechnyi, Yu. I. & Pozniak, S. P. (2011). Soils of the fl oodplain of the river Western Bug. Lviv: Ivan Franko Lviv National University, 220 pp. (in Ukrainian).

Partyka, T. V. & Hamkalo, Z. H. (2013). Indykatory ekolohichnoi yakosti orhanichnoi rechovyny gruntiv Verkhnodnisterskoi aliuvialnoi rivnyny. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: heohrafi ia. 35 (2) Ternopil: Taip, 184–192 (in Ukrainian).

Skvorcov, A. F. (1959). Rechnye nanosy i pochvy. Pochvovedenie, 4, 16–24 (in Russian).

Truskavetskyj, R. S. (2008). Morfohenetychni osoblyvosti ta vykorystannia zaplavnykh gruntiv livoberezhnoho lisostepu Ukrainy. Geneza, heohrafi ia ta ekolohiia gruntiv. Lviv, 559–566 (in Ukrainian).

Tjurin, I. V. (1957). Organicheskoe veshhestvo pochvy. Moskva: Sel’hozizdat, 287 pp. (in Russian).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2017.51.8867

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)