ВЛАСТИВОСТІ АЛЮВІАЛЬНИХ НАНОСІВ РІЧОК
ВЕРХНЬОДНІСТРОВСЬКОЇ АЛЮВІАЛЬНОЇ РІВНИНИ

Khrystyna Perets, Oksana Vovk, Oleh Orlov, Olena Lutsyshyn

Анотація


Алювіальне ґрунтоутворення – динамічний процес, головною передумовою якого
є регулярне, періодичне затоплення річкової заплави повеневими водами, збагаченими
різнодисперсними органо-мінеральними частинками. Впродовж минулого століття близько
80 % території Верхньодністровської алювіальної рівнини перетворили засобами
гідротехнічного будівництва: водозахисні дамби та водовідвідні канали розбили широкі
заплави річок на ізольовані фрагменти, що унеможливило вільний плин повеневих вод,
збагачених намулом.
Наведено результати дослідження закономірностей нашарування річкового намулу
в прирусловій заплаві, залежно від швидкості течії, гранулометричного складу та фізико-
хімічних властивостей, з огляду на його роль у заплавному ґрунтоутворенні. Гранулометричний
склад намулу річки Дністер змінюється вниз за течією від супіщаного до важкосуглинкового;
у заплавах річок Стрия та Свічі відкладаються середньо- і важкосуглинкові наноси,
відповідно. У верхній частині Верхньодністровської алювіальної рівнини (Чайковичі 1, 2)
акумулюється намул з переважанням фракції середнього і дрібного піску, який формує
добру фільтраційну здатність ґрунтів, тоді як вниз за течією зростає вміст фізичної глини
(до 47,2 %), що робить річковий намул важливим джерелом мінерального живлення рослин.
Домінування (понад 40 %) у гранулометричному складі намулу фракції грубого пилу (Устя
1, Заліски 1) сприяє покращенню водно-фізичних властивостей алювіальних ґрунтів та
забезпечує оптимальні умови для функціонування біоти. Для досліджених річкових наносів
характерна лужна реакція середовища (рН(водне)=7,44–8,03) та низький вміст гумусу (0,54–
3,80 %). Кількість азоту в намулі коливається в межах 1,47–18,20 мг/100 г ґрунту. Наноси річок
Верхньодністровської алювіальної рівнини є активним чинником заплавного ґрунтоутворення,
оскільки оптимізують водно-фізичні та фізико-хімічні властивості алювіальних ґрунтів. Проте
площа впливу намулу на ґрунти різко скорочується та обмежується лише переддамбовим
простором. У ґрунтах поза дамбою, до яких не надходить свіжий алювіальний матеріал,
перебудовується гідрологічний режим і суттєво змінюються властивості, аж до втрати ними
типологічних ознак алювіальності.
Ключові слова: річкові наноси, намул, заплава, Верхньодністровська алювіальна рівнина,
алювіальні ґрунти, гідротехнічна фрагментація.


Повний текст:

PDF


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2017.51.8867

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.