СТАДІЇ ҐРУНТОТВОРЕННЯ ПІДВІСНИХ ҐРУНТІВ СТАДІЇ ҐРУНТОТВОРЕННЯ ПІДВІСНИХ ҐРУНТІВ

Zinovii Pankiv, Andriana Yavorska

Анотація


З’ясовано, що підвісні ґрунти Верховинського Вододільного хребта Українських Карпат є інтразональними, формуються на виходах щільних пісковиків кросненської світи за умови надлишкового зволоження, промивного типу водного режиму є в межах гірсько-лісового та субальпійського поясів під мохово-лишайниковими асоціаціями. Вони утворюють ареали площею від 0,1 до 1,0 м2 овальної, продовгуватої форми з найбільшою потужністю органогенного горизонту в центральній частині з поступовим зменшенням її до периферії. Уперше відомості про підвісні ґрунти в Українських Карпатах наведено в працях проф. А. Зражевського. Формування підвісних ґрунтів на щільних пісковиках у межах Верховинського Вододільного хребта може відбуватися двома способами: ініціального (первинного) ґрунтоутворення та освоєння (заселення) мохово-лишайниковими асоціаціями з суміжних ґрунтових ареалів.

Основні стадії ґрунтоутворення досліджуваних ґрунтів діагностують за сукцесіями рослинних угруповань та морфологічними особливостями профілю. Ініціальна стадія починається з поселення у вихідних центрах ґрунтоутворення водоростей, бактерій, грибів, актиноміцетів, лишайників (накипних і листових) та формування гуміфікованого прошарку темно-сірого забарв- лення потужністю до 2 см. Поселення на підготовлений органо-мінеральний прошарок мохів і формування органогенного (торфового) горизонту означає початок стадії розвитку. Досліджувані ґрунти зі сформованим органогенним горизонтом потужністю до 10 см треба діагностувати як ініціальні підвісні. Стадія розвитку супроводжується акумуляцією відмерлих органічних реш- ток (оторфуванням) і збільшенням потужності органогенного горизонту (Тd+T). Сформовані ґрунти на слабкозвітрених пісковиках кросненської світи, що мають потужність органогенного горизонту понад 10 см, перебувають на стадії рівноважного функціонування. Такі ґрунти доцільно діагностувати як торф’янисто-підвісні. Підвісні ґрунти не відображені у номенклатурному списку ґрунтів України, що спонукає до проведення детальніших досліджень щодо їхньої класифікації.

Виявлено закономірності поширення досліджуваних ґрунтів і стадії їхнього ґрунтоутворення.


Ключові слова


Верховинський Вододільний хребет, підвісні ґрунти, торфоутворення, генеза, стадії ґрунтотворення.

Повний текст:

PDF

Посилання


Zrazhevskij, A. I. (1956). Estestvennoe vozniknovenie lesnoj pochvy na kamenistyh rossypjah i sposoby ih oblesenija. Pochvovedenie, 10, 51–57 (in Russian).

Kanivec, V. I. (1991). Burozemoobrazovanie v lesnyh pochvah Ukrainskih Karpat. Pochvovedenie, 4, 19–28 (in Russian).

Kovda, V. A. (1973). Osnovy uchenija o pochvah: obshhaja teorija pochvoobrazovatel'nogo processa. Moscow: Nauka, 468 рр. (in Russian).

Nacionalnyi pryrodnyi park “Synevyr”. Gruntovyj pokryv. URL: www.npp-synevyr.net.ua (in Ukrainian).

Panjkiv, Z. P., & Javorsjka, А. М. (2015). Torfovo-pidvisni grunty (Lithic Leptosol) Vododilnoho khrebta Ukrainskykh Karpat. Heneza, heohrafia ta ekolohia hruntiv. Proceedings from Grunty i suchasnist, 5, (Lviv–Vorokhta, 11–13 veresnja 2015 r.). Lviv: Vydavnychyi centr LNU imeni Ivana Franka, 189–194 (in Ukrainian).

Kovda, V. A., & Rozanov, B. G. (1988). Pochva i pochvoobrazovanie. In Pochvovedenie (vols. 1–2). Moscow: Vysshaya Shkola, 400 рр. (in Russian).

Vernander, N. B., Gogolev, I. N., & Kovalishin, D. I. (1986). Priroda Ukrainskoj SSR, 7, Pochvy. Kiev: Naukova dumka, 227 pp. (in Russian).

Prihod'ko, F. N. (2009). Osoblivostі akumuljacії ta mіgracії Cs u lіsovih ekosistemah u gіrs'kih umovah Karpat. UkrNDІLGA, 115, 113–119 (in Ukrainian). 9. Rode, A. A. (1974). Pochvoobrazovatel'nyj process i jevoljucija pochv. Moscow: OGIZ, 143 рр. (in Russian).

Slyvka, R. O. (2001). Heomorfolohiia Vododilno-Verkhovynskykh Karpat. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka, 152 рр. (in Ukrainian).

Truskavetskyi, R. S. (2010). Torfovi grunty i torfovyshcha Ukrainy. Kharkiv: Miskdruk, 278 рр. (in Ukrainian).

Brozek, S., Zwydak, M., & Rozanski, W. (2003). Atlas Gleb Lesnych Polski. Warszawa, 423 pp. (in Polish).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2016.50.8715

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)