МІКРОМОРФОЛОГІЯ І ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОРОХІВСЬКОГО ВИКОПНОГО ҐРУНТОВОГО КОМПЛЕКСУ ПОДІЛЬСЬКОЇ ВИСОЧИНИ

Nadiya Kremin, Andriy Bogucki, Olena Tomeniuk

Анотація


У межах Подільської височини горохівський викопний ґрунтовий комплекс сформувався впродовж еемського інтергляціалу і ранніх інтерстадіалів верхнього плейстоцену (MIS 5). Його можна розглядати як маркувальний горизонт, який відносно легко діагностувати. В еемському міжльодовиків’ї сформувався лісовий ґрунт, а під час ранніх інтерстадіалів верхнього плейсто-цену – три малопотужних і дуже деформованих делювіально-соліфлюкційними процесами головно чорноземоподібні ґрунти, які були названі колодіївськими. Усі три колодіївські ґрунти на Подільській височині на сьогодні описано лише у розрізі Пронятин. У більшості випадків на еемському ґрунті розвинений потужний гумусово-акумулятивний горизонт ґрунту другої фази, розчленувати який на окремі ґрунти досить важко. Додамо також, що південніше лінії Тернопіль–Хмельницький на Поділлі під час першої (еемської) стадії ґрунтоутворення також формувались чорноземні ґрунти і тому в профілі горохівського комплексу не завжди легко роз-різнити самостійні ґрунтові горизонти першої та другої фаз ґрунтоутворення.
Мета роботи – дослідити характерні риси мікроморфологічної будови горохівського викоп-ного ґрунтового комплексу та з’ясувати на їхній підставі палеогеографічні умови часу його фор-мування. Для досягнення мети застосовано загальноприйняту методику мікроморфологічних досліджень похованих ґрунтів.
У роботі наведено загальний літологічний та мікроморфологічний опис горохівського викопного ґрунтового комплексу в низці опорних розрізів Подільської височини.
Результати проведених мікроморфологічних досліджень вказують на те, що ґрунти горо-хівського ґрунтоутворення містять значну кількість карбонатних новоутворень (головно мікрокристалічних форм кальциту), часто озалізнених, з численними ознаками у мікробудові руху залізистої глини вниз по профілю. Для них був притаманний змінний характер водно-повітряного режиму. Характер та вміст органічних решток, орієнтування глинистої речовини, наявність залізисто-манґанових новоутворень дають змогу говорити про достатньо сприятливі умови для розвитку рослинності.
Палеогеографічна інтерпретація фізико-географічних умов формування горохівського викоп-ного ґрунтового комплексу, базована на аналізі його мікробудови, дає змогу підсумувати, що комплекс міг сформуватись за умов сухих степів та схожий до сучасних чорноземів.


Ключові слова


лес, похований ґрунт, горохівський викопний ґрунтовий комплекс, мікроморфологічний аналіз, шліфи, плейстоцен, делювіально-соліфлюкційні процеси.

Повний текст:

PDF

Посилання


Bogucki, A. (1986). Antropogenovye pokrovnye otlozhenyja Volyno-Podolyy. In Antropogenovye otlozhenija Ukrainy (pp. 121–132). Kiev: Naukova dumka (in Russian).

Bogucki, A., Bogucki, O., & Voloshyn, P. (1998). Loess cover of Volynian Upland. In Ukrainian Polissia: yesterday, today, tomorrow (pp. 105–107). Lutsk: Nadstyria (in Ukrainian).

Bogucki, A., & Voloshyn, P. (1985). Ciklichnost' lessovoj tolshhi jugo-zapada Russkoj platformy i inzhenernaja stratigrafija. In Teorija ciklichnosti lessov v praktike inzhenerno-geologicheskih izyskanij (pp. 111–120). Moscow: Nauka (in Russian).

Bogucki, A., Lanczont, M., Tomeniuk, O., Sytnyk, O. (2012). Delluvial-solifluctional processes and problems of redeposition and dating of Palaeolithic cultural horizons. Materials and studies on archeology of Sub-Carpathian and Volhynian area, 16, 55–64 (in Ukrainian).

Veklich, M. F., Sirenko, N. A., & Matviishina, Zh. N., et al. (1993). Stratigraficheskaja shema chetvertichnyh otlozhenij Ukrainy. Objasnitel'naja zapiska. Stratigraficheskie shemy fanerozoja i dokembrija Ukrainy. Kiev (in Russian).

Velichko, A. A. (1973). Prirodnyj process v plejstocene. Moscow: Nauka, 254 pp. (in Russian).

Parfenova, E.I., & Jarilova, E.A. (1977). Rukovodstvo k mikromorfologicheskim issledovanijam v pochvovedenii. Moscow: Nauka (in Russian).

Jarilova, E.A., Celishheva, L.K., & Fedorov, K.N. (1974). Mikromorfologicheskaja diagnostika nekotoryh jelementarnyh pochvoobrazujushhih processov v pochvah osnovnyh prirodnyh zon SSSR. Proceedings from X Mezhdunarodnyj kongress pochvovedov. Moscow, 190–197 (in Russian).

Dalrymple, J. B. (1958). The application of soil micromorphology to fossil soils and other deposits from archaeological sites. European Journal of Soil Science, 9, 169–338.

Douglas, L.A., & Thompson, M.L. (1982). Soil Micromorphology and Soil Classification. Proceedings from Symposium of the Soil Science Society of America (Anaheim, CA, 28 Nov.–3 Dec. 1982).

Kukla, G. (1978). The classical European glacial stages: correlation with deep-sea sediments. Transactions of the Nebraska Academy of Sciences, VI, 57–93.

Lanczont, M., Madeyska, T., Sytnyk, O., Bogucki, A., Komar, M., Nawrocki, J., Holub, B., & Mroczek, P. (2014). Natural environment of MIS 5 and soil catena sequence along a loess slope in the Seret River valley: Evidence from the Pronyatyn Palaeolithic site (Ukraine). Quaternary International, 365, 74–97.

Maruszczak, H. (1994). Korelacja chronostratygraficzna lessów Polski Południowej i Ukrainy Północno-Zachodniej. Przegląd Geologiczny, 42(9), 728–733.

Sageidet, B. M. (2000). Soil Micromorphology and its contribution to the interpretation of archaeological sites. AmS-Varia, 37, Stavanger, 21–25.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2016.50.8708

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)