ОРГАНІЗАЦІЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ СІЛЬСЬКИХ РАД НА ЛАНДШАФТНІЙ ОСНОВІ

Fedir Kiptach, Iryna Koynova

Анотація


Обґрунтовано необхідність ландшафтних карт великого масштабу під час розроблення проек-тів і пропозицій щодо сільсько- і лісогосподарського землекористування, а також боротьби з еро-зією ґрунтів. Описано природні умови землекористування Новосинявської сільської ради Старо-синявського р-ну Хмельницької обл. та проаналізовано структуру земельних угідь. У структурі земельних угідь переважають екологічно дестабілізувальні угіддя – рілля та землі, виведені із сільсько- та лісогосподарського виробництва (господарські будівлі та помешкання, дороги, кар’єри, землі стороннього користування). Вони займають 80,6 % (зокрема, рілля – 71,8 %) від їхньої загальної площі. І навпаки, екологічно стабілізувальні угіддя (сади, пасовища, сіножаті, чагарники, лісосмуги, ліси, болота, води) займають незначний відсоток – 19,4 від загальної площі дослідної ділянки. Унаслідок цього ґрунти, охоплені ерозією, займають 51,3 %від їхньої загальної площі. Ерозія ґрунтів зумовила зниження їхньої родючості та зменшення врожайності сільсько-господарських культур. Середньозважені втрати гумусу в ґрунтах орного горизонту (0–30 см) порівняно з повнопрофільними еталонами-аналогами становлять 0,5–0,6 %. Обґрунтовано перший крок створення сталих ландшафтно-екологічних систем за принципом відновлення земельних ресурсів і підсилення процесів їхнього саморегулювання розширенням площі екологічно стабілі-зувальних земельних угідь завдяки малопродуктивним землям та їхньому розміщенню з урахуван-ням складної морфологічної структури ландшафтних систем. Ландшафтні системи дослідної ді-лянки розподілено за генезою і типом їхнього господарського використання. Орні землі повинні займати не більше 52,4 % від загальної площі території сільської ради. Зокрема, 16,1 % рекомен-довано використовувати під польові зерно-паропросапні сівозміни і вирощування всіх сільсько-господарських культур цієї зони з застосуванням інтенсивних систем землеробства та широким впровадженням їхніх екологічних ланок; 27,9% – під польові зерно-паропросапні сівозміни і ви-рощування всіх сільськогосподарських культур цієї зони з використанням екологічних систем землеробства за умови оброблення ґрунту, сівби та догляду за посівами в напрямі горизонталей; 8,4% – під польові зерно-трав’яні або трав’яно-зернові ґрунтозахисні сівозміни з повним вилучен-ням просапних культур; 38,8 % від загальної площі дослідної ділянки повинні займати багаторічні насадження (0,9 %), пасовища (6,6), сіножаті (17,0), чагарники і лісосмуги (0,31), ліси (11,7), бо-лота (1,09), води (1,2 %). Решту 8,8 % займають господарські будівлі та помешкання (1,2 %), до-роги (2,0), кар’єри (0,8) і землі стороннього користування (4,8 %).


Ключові слова


лісостеп, ландшафтні системи, землекористування, земельні угіддя, сівозміни.

Повний текст:

PDF

Посилання


Berest, V. G. (1977). Ravine paragenetic complexes, their structure, the dynamics and development. In Questions of structure and dynamics of landscapes (pp. 157–167). Voronezh: Publishing house Voronezh. University Press.

Voropai, L. J., & Petrun, E. F. (1968). Podolskoye Pobuzhzha. In Popov, V. P., Marinich, A. M., & Lanko, A. J. (Eds.). Physical-geographical regionalization of the Ukrainian SSR (pp. 247–260). Kyiv: Publishing House of Kiev University.

Herenchuk, K. I. (1969). Main problems of physical geography. Kyiv: Higher School, 132 pp.

Denysyk, G. I. (1998). Anthropogenic landscapes of Right-Bank Ukraine. Vinnytsia: Arbat, 292 pp.

Denysyk, G. I. (2001). General and regional anthropogenic science about landscapes. Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University. Series Geography, 2, 5–11.

Dokuchaev, V. V. (1949). To the doctrine of natural areas. Horizontal and vertical soil zones. In Polynov, B. B. (Ed.). Selected Works (481–513). Moscow: Publishing House of the AS of the USSR.

Kiptach, F., & Kukurudza, S. (2002). Metrication of ecological state of land resources of steppe landscapes. Lviv: Publishing centre of Ivan Franko National University of Lviv, 119 pp.

Kukurudza, S. I. (1976). On the use of landscape information of soil research at the mapping of natural territorial complexes. Physical geography and geomorphology, 16, 106–110.

Grinchenko, A. (Ed.). (1958). Methods of large-scale investigation of soils of collective and state farms of Ukrainian SSR: Part II. Kharkiv: Derzhsilhospvydav, 486 pp.

Polupan, N. I., Nosko, B. S., & Kuzmichev, V. P. (Eds.). (1981). Field identification of soils. Kyiv: Urozhaj, 320 pp.

Polynov, B. B. (1952). Landscape and soil. In Geographical work (pp. 355–365). Moscow: Geografgiz.

Preobrazhenskіy, V. S. (1966). Landscape study. Moscow: Nauka, 128 pp.

Ramenskiy, L.G. (1971). Selected works. Leningrad: Science, 334 pp.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2016.50.8693

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)