АНАЛІЗ ПРИЧИН ПЕРЕЗВОЛОЖЕННЯ ТА СОЛЬОВОГО РУЙНУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ ПАЛАЦУ БАНДІНЕЛЛІ У ЛЬВОВІ

Petro Voloshyn

Анотація


Наведено результати комплексного вивчення геологічного середовища та стану конструк-тивних елементів пам’ятки. На будівельному камені заглиблених приміщень виявлено низку техногенних мінералів: тенардит, гіпс, левеїт, вантгофіт, мірабіліт. Провідну роль серед них відіграє тенардит.

З’ясовано, що розвиток процесів мінералоутворення зумовлений сприятливими для техно-генного нагромадження вод геологічними умовами, специфіка яких полягає в заляганні на глибині закладання фундаментів водотривких мергелистих глин, а також незадовільним функціонуванням систем водовідведення та водопостачання, що призводить до перезволоження ґрунтової товщі, прилеглої до фундаментів, та формування техногенного водоносного горизонту.

За сприятливих фізико-хімічних умов із вод, збагачених іонами натрію, кальцію і сульфатів, відбувається кристалізація низки натрієвмісних техногенних мінералів. На можливість їхньої кристалізації впливає не лише наявність водного розчину, збагаченого сульфатами натрію, а й тем-пература і вологість повітря. Зміни мікрокліматичних умов у підвальних приміщеннях палацу тісно пов’язані з сезонними коливаннями кліматичних умов міста і мікроклімату приміщень. Протягом опалювального сезону температура повітря в приміщеннях доволі висока, а відносна вологість низька. Це сприяє кристалізації тенардиту. Натомість у весняно-літній та літньо-осінній періоди збільшується відносна вологість і знижується температура, за яких утворюється мірабіліт.

Активний розвиток процесів техногенного мінералоутворення призводить до руйнування будівельного каменю огороджувальних конструкцій палацу, що зумовлює потребу вжиття запобіжних заходів. Головними з них є влаштування вертикальної гідроізоляції або кільцевого дренажу.


Ключові слова


пам’ятка архітектури, техногенне підтоплення, техногенні мінерали, будівельний камінь.

Повний текст:

PDF

Посилання


Voloshyn, P. (2003). Kharakterystyka kulturnoho sharu istorychnoi zabudovy Lvova. Visnyk of the Chernivtsi University. Series Geography, 167, 29–37.

Voloshyn, P. (2011). The flooding of Lviv territory: reasons, patterns of development, ecological consequences. Visnyk of the Lviv University. Series Geography, 39, 72–77.

Zolkina, M. A., & Telkov, F. S. (2007). Prichiny formirovanija vysolov na pamjatnikah arhitektury i metody ih likvidacii. Proceedings from Perspektivy razvitija inzhenernyh izyskanij v stroitel'stve v Rossijskoj Federacii (21–22 dekabrja 2006 g.), 1. Moscow, 211–218.

Karashkievich, P. (2000). Budivelni soli: osnovni vlastyvosti. Buduiemo inakshe, 5, 25–29.

Pavlyshyn, V. I., Diakiv, V. O., Tsar, Kh. M., & Kytsmur, I. I. (2012). Ontohenichni zakonomirnosti krystalizatsii miramibilit-tenardytovykh ahrehativ z ropy kaliinykh rodovyshch Peredkarpattia. Mineralogical journal, 34(2), 17–29.

Pashkin, E. M. (1998). Inzhenerno-geologicheskaja diagnostika deformacij pamjatnikov arhitektury. Moscow: Vysshaja shkola, 255 pp.

Pashkin, E. M., Anufriev, A. A., Kuvshinnikov, V. M., Ponomarev, V. V., & Telin, O. V. (1999). Problemy formirovanija vysolov na pamjatnikah arhitektury Moskvy. Proceedings from Novye idei v naukah o Zemle. Moscow: MGRI, 101.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2016.50.8679

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)