ЛАНДШАФТНА СТРУКТУРА ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА “МЕДОБОРИ”

Vitaliy Brusak, Kateryna Moskalyuk

Анотація


Товтри – комплекс викопних рифових побудов міоцену, що утворює один із наймальовничі-ших краєвидів Поділля. У структурі Товтрової зони виділяють головне пасмо (бар’єрний риф, сформований у пізньому бадені), окремі масиви Товтр (біогерми пізньобаденського віку, розташо-вані на схід від головного пасма), бічні товтри (біогерми ранньосарматського віку, розташовані на захід від головного пасма), території колишніх проток і лагун та проходи між окремими рифовими масивами, частина яких нині зайнята річковими долинами. Зазначені геолого-геоморфологічні елементи є основою виділення ландшафтних місцевостей Товтрового пасма, а їхнє поєднання – індивідуальних ландшафтів.

Визнальний внесок у дослідження ландшафтів Товтр зробив К. Геренчук (1949, 1979, 1980), який виділив основні види місцевостей та індивідуальні ландшафти. Поряд з його доробком виді-ляються праці М. Чижова (1963), Т. Ковалишин і І. Каплуна (1998), П. Штойка (2000), К. Моска-люк (2011) та ін. У Товтрах виділяють чотири ландшафти: Мильнівський, Збаразький, Медоборський (Красненський) і Товтровий (Кам’янець-Подільський). Природний заповідник “Медобори” (9 516,7 га) розташований у центральній частині Товтр головно у Медоборському ландшафті.

Складено ландшафтну карту заповідника масштабу 1:25 000, яка охоплює прилеглі до нього території. Виділено шість ландшафтних місцевостей та понад 70 видів урочищ. Найбільшу площу займає місцевість видовжених вершинних поверхонь скелястих пасом і товтрових горбів голов-ного пасма Товтр з буково-дубово-грабовими лісами на дерново-карбонатних ґрунтах. Значні площі займає місцевість похованих рифових утворень, перекритих лесоподібними суглинками, з дубово-грабовими лісами на дерново-карбонатних у комплексі з сірими лісовими ґрунтами. Фрагментарно представлена у заповіднику місцевість групових та ізольованих бічних товтр, укритих наскельною і лучно-степовою рослинністю, чагарниками на дерново-карбонатних корот-копрофільних ґрунтах. За межами території заповідника поширена місцевість розлогих міжрифо-вих рівнин з чорноземами, вкрита раніше лучною рослинністю, а сьогодні – під сільськогоспо-дарськими угіддями.

Окремі ділянки заповідника займає місцевість хвилястих межиріч Гусятинського і Лановець-кого ландшафтів, яка характерна для пластово-ярусних ландшафтів Поділля. Хвилясті межиріччя, складені потужними товщами лесоподібних суглинків, зайняті переважно грабовими лісами на місці дібров на сірих лісових ґрунтах і опідзолених чорноземах. Уздовж Збруча і Гнилої поширена місцевість вузьких днищ річкових долин з широкою заплавою і фрагментами низьких терас. За-плава вкрита злаково-різнотравними луками, осередками вільшняків і вербняків на лучних і лучно-болотних ґрунтах.

Визначено регіональні та локальні риси ландшафтної будови заповідника. Найважливіші з них – достатня представленість основних видів товтрових місцевостей, їхня висотна диференціа-ція (ландшафтна ярусність) та монолітність місцевості головного пасма Товтр.


Ключові слова


Подільські Товтри, головне пасмо, бічні товтри, природний заповідник “Медобори”, ландшафтні місцевості.

Повний текст:

PDF

Посилання


Andreev, A. G., & Guk, V. I. (1970). Novye dannye o morfologii i neotektonike Podol'skoj rifogennoj zony. Materialy po geologii, gidrogeologii i geohimii Ukrainy, Kazahstana, Altaja i Zabajkal'ja, 6. Kiev: Izdatelstvo Kievskogo universiteta, 27–35 (in Russian).

Herenchuk, K. I. (1949). Podol'skie Toltry (geomorfologicheskij ocherk). Izvestija Vsesojuznogo geologicheskogo obshchestva, 81(5), 325–329 (in Russian).

Herenchuk, K. I. (1979). Pryrodni kompleksy i landshaftni raiony. In Pryroda Ternopilskoi oblasti (pp. 126–143). Lviv: Vyshcha shkola (in Ukrainian).

Znamenska, T. O. (1976). Tovtrovyi kriazh ta yoho mistse u strukturi pivdenno-zakhidnoi okrainy Skhidno-Ievropeiskoi platformy. Geological journal, 36(5), 54–62 (in Ukrainian).

Kovalyshyn, D., & Kaplun, I. (1998). Do pytannia pro formuvannia reliefu i landshaftiv Podilskykh Tovtr. Nauk. zap. Ternop. ped. un-tu. Seriia: Heohrafiia, 2, 38–42 (in Ukrainian).

Koroljuk, I. K. (1952). Podol'skie Toltry i uslovija ih obrazovanija. Trudy In-ta geol. nauk AN SSSR. Serija geol., 110(56), 120 pp. (in Russian).

Moskaljuk, E. (2011). Podol'skie Toltry: rif na sushe. Analiz rel'efa dlja optimizacii prirodopol'zovanija. Saarbrucken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 146 pp. (in Russian).

Rudnytskyi, S. (1912). Znadoby do morfolohii Podilskoho stochyshcha Dnistra. Lviv: Drukarnia NTSh, 311 pp. (in Ukrainian).

Shtoiko, P. I. (2000). Landshafty. In Navchalno-kraieznavchyi atlas Ternopilskoi oblasti. Lviv: VNTL, P. 12 (in Ukrainian).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2016.50.8678

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)