ПЕРЕПИСИ НАСЕЛЕННЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ЕТНОЛІНҐВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Анотація
Досліджено переписні джерела етнолінґвістичного дослідження території України. Проаналізовано формулювання мовних питань у програмах переписів населення, територіальний масштаб розробки матеріалів про мову населення та ступінь їхнього оприлюднення, поєднання етнолінґвістичної інформації з іншими демографічними показниками.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Арутюнян Ю.В., Дробижева Л.М., Кондратьев B.C., Сусоколов А.А. Этносоциология: цели, методы, некоторые результаты исследования. – М., 1984.
Воробьев Н. А. Всесоюзная перепись населения 1926 г. – М., 1957.
Всесоюзная перепись населения 1937 года. Краткие итоги. – М., 1992.
Всесоюзная перепись населения 1939 года. Основные итоги. – М., 1992.
Демографический энциклопедический словарь / Редкол.: Валентей Д. И. (гл. ред.) и др. – М., 1985.
Дністрянський С. Національна статистика // Студії з поля суспільних наук і статистики / За ред. М. Грушевського. – Львів, 1909–1910. – Т. 1–2.
Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 г. Украинская ССР. – М., 1963.
Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 г. – Т. 4. Национальный состав населения СССР, союзных и автономных республик, краев, областей и национальных округов. – М., 1973.
Короткі підсумки перепису населення України 17 грудня 1926 р. // Статистика України. Серія 1. Демографія. Т. 5. Вип. 2. № 124. – Харків, 1928.
Машихин Е. А., Симчера В. М. Статистические публикации в СССР. – М., 1975.
Наказ Державного комітету статистики України № 431 від 30 грудня 1999 р. “Про затвердження Програми Всеукраїнського перепису населення 2001 року” // www.ukrstat.gov.ua.
Наказ Державного комітету статистики України № 341 від 31 липня 2001 р. “Про затвердження Інструкції щодо проведення Всеукраїнського перепису населення 2001 року і заповнення переписної документації” // www.ukrstat.gov.ua
Національний склад населення України (за даними Всесоюзного перепису населення 1989 року). У 2 ч. – К., 1991–1992.
Національний склад населення України та його мовні ознаки. – К., 2003.
Павлов Г. А. Советские переписи населения (1920–1959) // Советская статистика за полвека (1917– 1967 гг.). – М., 1972.
Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. – СПб., 1899–1904.
Подъячих П. Г. Всесоюзная перепись населения 1939 г. – М., 1957.
Статистика України. Серія 1. Демографія. Т. 1. – Вип. 1–7 (№ 6, 9–10, 12, 16, 19, 22, 20). – Харків, 1922– 1923.
Численность и состав населения СССР. По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. – М., 1985.
Československá statistikă, Svazek 98. Řada VI. Dil 1. – Praha, 1934.
Drugi powszechny spis ludności z dn. 9.12.1931. Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludnosc. Stosunki zawodowe: Miasto Lwów. – W., 1937 (Z. 58); W-wo Stanisławowskie. – W., 1938 (Z. 65); W-wo Lwowskie bez miasta Lwowa. – W., 1937 (Z. 68); W-wo Wołyńskie. – W., 1938 (Z. 70); W-wo Tarnopolskie. – W., 1938 (Z. 78); W-wo Poleskie. – W., 1938 (Z. 87).
Gemeindelexikon der im Reichsrathe vertretenen Königreiche und Länder: Bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31 Dezember 1900 / Herausgegeben von der Statistischen Zentral-Kommission. – Bd. 12: Galizien. – Wien, 1907; Bd. 13: Bukowina. – Wien, 1907.
Institut central de statistică. Fecensâmântul al populatici României din 29 decem. 1930. Vol. II. Neam, limba maternă, religie. – Bucureşti, 1933.
Podręcznik Statystyki Galicyi. – Rok V–IX. – Lwów, 1898–1913.
Rocznik Statystyki Galicyi. – Rok I–IV. – Lwów, 1886–1898.
Rocznik statystyki przemysłu i handlu krajowego. – Z. 1–14. – Lwów, 1878–1912.
Wiadomości statystyczne o stosunkach krajowych wydane przez Krajowe biuro statystyczne pod redakcją T. Pilata. – R. 1–8; T. 9–25. – Lwów, 1874–1918.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2004.30.3501
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN: 2078-6441 (Print)
2415-7201 (Online)
Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)