КОНЦЕПЦІЯ ТРАНСКОРДОННОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА В ДІЇ: ВИПРОБУВАННЯ “ДЕЛЬТИ ДУНАЮ”

A. Giorgio, O. Melen

Анотація


Описано нові ідеї з розробки просторової моделі в міжнародних природоохоронних програмах. Ці ідеї не підлягають принципу, що політика відображає “правильні” вибори, і пов’язані з беззаперечними науковими началами. 

На прикладі моделі біосферних заповідників, розробленої ЮНЕСКО, зазначається, що процес розробки динамічний, випробовується часом та є результатом численних переговорів із соціальним та політичним контекстом. Як і більшість міжнародних програм, програма “Людина та Біосфера” та її модель біосферного заповідника зазнали змін з моменту її появи на початку 1970- х років. Критично розглянуто ріст зацікавленості в ідеї транскордонного біосферного заповідника, зроблено порівняльний аналіз зі специфічною ситуацією в заповіднику “Дельта Дунаю”.


Ключові слова


біосферний заповідник; охорона природи; міжнародне співробітництво.

Повний текст:

PDF

Посилання


Andrian G. The MAB Programme in the South-Eastern European countries: analytical report. Venice: UNESCO-ROSTE, 2003. 2. Biosphere reserves on borders. Warsaw, 2000.

Fall J. Transboundary biosphere reserves: a new framework for cooperation. Environmental Conservation 26(4): 1-3, 1999.

Fall J. Planning protected areas across boundaries: new paradigms and old ghosts, in U. Manage Goodale, M. Stern, C. Margoluis, A. Lanfer and M. Fladeland (eds) Transboundary Protected Areas: The Viability of Regional Conservation Stategies, New York, 2003.

Fall J., Jardin M. Five Transboundary Biosphere Reserves in Europe, Paris: UNESCO, 2003.

Gadgil M. Managing biodiversity, in K. J. Gaston (ed) Biodiversity: a Biology of Numbers and Difference, Oxford: Blackwell Science, 1996.

Holdgate M. The Green Web, London: Earthscan, 1999.

Kim K.-G. East Asian Biosphere Reserve Network Experience on Transboundary Biosphere Reserve. Seoul: UNESCO-MAB National Committee, 2000.

Price M. People in biosphere reserves: an evolving concept. Society & Natural Resources 9, 1996.

Robertson V. Biosphere reserves: old and new, in IUCN (ed) Protected Areas in the 21st Century; from islands to networks, Albany, Australia, 24 - 29 November 1997: IUCN - The World Conservation Union, 1997.

UNESCO Groupe d’experts sur le rôle et l’analyse des systèms et des modèles dans le Programme pour l’homme et la biosphère (MAB) Rapport final. Paris: UNESCO, 1972.

UNESCO Biosphere Reserves: The Seville Strategy and the Statutory Framework of the World Network. Paris: UNESCO, 1996.

UNESCO Design principles for biosphere reserves, accessed 1999, http://www.unesco.org/mab.

UNESCO Seville + 5 International Meeting of Experts, Proceedings Seville + 5. Pamplona, Spain, 23-27 October, UNESCO, 2000.

UNESCO List of biosphere reserves, accessed 2004, http://www.unesco.org/mab.

Федоренко В.А. Международный биосферный заповедник в дельте Дуная. Вилково, 2002.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2005.32.3227

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)