ГЕОЕКОЛОГІЧНІ СТРУКТУРИ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ ВИСОКОГІРНОЇ ЗОНИ КАРПАТ

L. Mishcenko

Анотація


Оцінено екологічний стан геоморфосфери, ґрунтового покриву, поверхневих, ґрунтових і підземних вод, що дало змогу оцінити сучасну екологічну ситуацію як сприятливу, скласти першу для досліджуваної території екологічну карту з виділенням атмоміграційних та гідроміграційних напрямків перенесення забруднювальних речовин давньої пізньопліоценової долини. Рекомендовано розширення Карпатського та створення нового Верховинського національного природного парку.


Ключові слова


екологічний стан; природні ландшафти; екологічний моніторинг.

Повний текст:

PDF

Посилання


Адаменко О.М. Загадкові кулі Карпат // Фіз. географія та геоморфологія. К.: ВГЛ Обрії, 2006. С. 134–138.

Кравчук Я.С. Геоморфологія Скибових Карпат. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 2005. 152 с.

Мельник А.В. Досвід кількісної оцінки антропогенно змінених геокомплексів Українських Карпат // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1994. Вип. 19. С. 108–109.

Мельник А.В. Основи регіонального еколого-ландшафтного аналізу. Львів: Літопис, 1997. 229 с.

Мельник А.В. Українські Карпати: Еколого-ландшафтнознавче дослідження. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 1999. 286 с.

Мельник А.В. Екологічна оцінка ланлшафтів Українських Карпат: досвід, проблеми, перспективи // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1996. Вип. 21. С. 79–84.

Мельник А.В., Міллер Г.П. Ландшафтний моніторинг. К., 1993. 152 с.

Миллер Г.П. Ландшафтные исследования горных и передгорных территорий. Львов: Вища школа, 1974. 202 с.

Міллер Г.П. Особливості сучасного стану дослідження ландшафтних систем // Вісн. Львів. унту. Сер. геогр. 1990. Вип. 17. С. 3–8.

Міллер Г.П., Петлін В.М., Мельник А.В. Ландшафтознавство. Теорія і практика. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 2002. 172 с.

Сливка Р.О. Геоморфологія Вододільно-Верховинських Карпат. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 2001. 163 с.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2010.38.2270

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)