ПІДТОПЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА ЛЬВОВА: ПРИЧИНИ, ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ, ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ
Анотація
Підтоплені території у м. Львові займають площу понад 50 км2. Найбільші ареали техногенного підтоплення приурочені до Львівського плато. Природне підтоплення притаманне долинам річок і потоків. Сильно розчленовані ділянки Розточчя належать до непідтоплюваних. Головними природними чинниками розвитку підтоплення є близьке від поверхні залягання водотривких порід і вирівняний рельєф, техногенними – витоки води з інженерних мереж та порушення поверхневого стоку.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Бабиченко В.Я., Чебанов О.Ю., Микитенко В.Й., Чуніхін В.Г. Сучасні проблеми підтоплення міст і селищ міського типу в Україні, шляхи їх вирішення // Вісник Укр. будинку економ. та наук.-техн. знань. № 9. К. : 1998. С. 3−12.
Волошин П.К., Наконечний М.В., Ільченко А.В. Екологічний стан вод підземної гідросфери історичної забудови Львова // Геоінформатика. 2003. № 2. С. 93−98.
Волошин П. К. Природно-антропогенні деформації земної поверхні урбанізованих територій як показник геодинамічного ризику // Геодезія, картографія і аерофотознімання. Львів, 2002. С. 14−20.
Волошкіна О.С., Розмєтаєв С.В., Чебанов О.Ю., Яковлєв Є.О. Підтоплення. Екологічна енциклопедія. Т. 3. К., 2008. С. 98.
Обстеження та облік підтоплених міст і селищ: методичні рекомендації / за ред. Г.М. Семчука. Харків, 2004. 54 с.
Прогноз и предотвращение подтопления грунтовыми водами территорий при строительстве. М. : Стройиздат, 1978. 177 с.
СНиП 2.06.15-85. Инженерная защита территорий от затопления и подтопления. М., ЦИТП Госстроя, 1986. 20 с.
Стріжельчик Г.Г. Підтоплення населених пунктів. Екологічна енциклопедія. Т. 3. К., 2008. С. 98−99.
Стрижельчик Г.Г., Соколов Ю.П., Гольдфельд И.А., Чебанов А.Ю., Николаенко Н.С. Подтопление в населенных пунктах Харьковской области. Харьков, 2003. 159 с.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2011.39.2164
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN: 2078-6441 (Print)
2415-7201 (Online)
Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)