МІСІОНЕРСЬКІ ПОДОРОЖІ ЛЬВІВСЬКИХ ЄЗУЇТІВ У XVII–ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIIІ СТ. ТА ЇХНЄ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ГЕОГРАФІЇ
Анотація
У XVII–першій половині XVIIІ ст. у Європі важливу роль у історії місіонерських подорожах єзуїтів відіграв Львів як один з провідних у Речі Посполитій центрів діяльності Товариства Ісуса. Львівська академія єзуїтів підтримувала контакти з місіями в Персії (м. Ісфахан) та залежних від неї регіонах Південного Кавказу (у містах Гандія (Гянджа), Шамаха, Єреван), в Османській імперії (м. Константинополь) та її васалах Молдові (у містах Ясси та Кутнарі) і Волощині, а також у Криму (м. Кафа).
Найвідомішими єзуїтськими місіонерами, що в різні роки жили, навчались чи працювали у Львові, були Михайло Боїм, Тадеуш Крусінський, Ігнацій Вєчорковський, Томаш Млодзяновський, Павло Костанецький, Ян Гостковський, Станіслав Сольський, Богоміл Теофіл Рутка, Ян Реут. Чимало з них є авторами творів, важливих для розвитку європейської географії. Михайло Боїм уточнив географічне положення Китаю, Кореї та сусідніх регіонів, склав 18 карт території Китаю. Тадеуш Крусінський досліджував країни і регіони Середнього Сходу та Центральної Азії. Він був першим європейцем, що виконав регіональний опис Афганістану, а також першим описав гірську систему Гіндукуш. Ігнацій Вєчорковський залишив подорожні нотатки про єзуїтські місії в Персії. Йозеф Садовський є автором регіонального опису Туреччини.
Після завершення місіонерської діяльності єзуїти часто працювали на керівних адміністративних посадах у Львівській єзуїтській колегії та інших єзуїтських школах. Львів став також важливим центром видання літератури, пов’язаної зі східними державами. Усе це сприяло розширенню географічного світогляду викладачів і студентів Львівської єзуїтської академії. Підвищувався також її престиж як навчального закладу. Географічна спадщина львівських єзуїтських місіонерів потребує подальшого наукового вивчення, зокрема, архівних пошуків матеріалів, пов’язаних з їхніми подорожами.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Козицький А. Львівські сходознавці першої третини ХХ століття // Вісник Львів. ун-ту. Серія істор. 2010. Вип. 45. С. 389–412.
Шевченко Т. Єзуїтське шкільництво на українських землях останньої чверти XVI – середини XVII ст. Львів: Свічадо, 2005. 340 с.
Bednarski S. Upadek i odrodzenie szkół jezuickich w Polsce : studjum z dziejów kultury i szkolnictwa polskiego. Kraków: Wyd-wo Księży Jezuitów, 1933. 537 s.
Boym M. (Révérend Père). Clavis medica ad Chinarum doctrinam de pulsibus. Nuremberg, 1686. 150 p.
Boym M. Flora Sinensis frvctvs floresqve hvmillime porrigens [...] emissa in publicum a R.P. Michaele Boym [...] anno [...] M. DC. LVI. Viennae Austriae, [1656]. 74 p.
Boym M. Specimen Medicinæ Sinicæ sive Opuscula Medica ad Mentem Sinensium Continens. A. Cleyer, ed. Francofvrti: Sumptibus Joannis Petri Zubrodt, 1682. 304 p.
Chu-Ren H., Lan L., Xinchun S. Lexicography in the Contemporary Period Huang // The Routledge Encyclopedia of the Chinese Language. S.-W. Chan (Ed.). London: Routledge, 2016. P. 545–562.
Fedirko J. Pierwszy informator Europy o Afganach, Ojciec Tadeusz Krusiński : Krakowski uczony, misjonarz, Alma Mater, 2007. T. 93, P. 83–85.
Finkel L. Historya Uniwersytetu Lwowskiego do r. 1869 // Finkel L., Starzyński S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. Cz. 1–2. Lwów: Senat Akadem. Uniw-tu Lwowskiego, 1894. Cz. 1. 351 s.
Grzebień L. Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564–1995. Kraków: Wyd-wo WAM. 882 s.
Kajdański E. Nieznane informacje o chińskich bogactwach naturalnych w dziełach Michała Boyma // Kwartalnik Historii Nauki i Techniki PAN. 1987. T. 32. Nr 3–4. S. 623–660.
Kajdański E. Michał Boym – Ambasador Państwa Środka. Warszawa: Książka i Wiedza, 1999. 307 s.
Kajdański E. Michał Boym – ostatni wysłannik dynastii Ming, Wydawnictwo Polonia, Warszawa, 1988. 173 s.
Kircher A. Athanasii Kircheri E Soc. Jesu China Monumentis, Qua Sacris quà Profanis, Nec non variis Naturæ & Artis Spectaculis … Amstelodami: Janssonius a Waesberge ; Weyerstraet, 1667. 237 p.
Kowalski T. O ks. Michała Wieczorkowskiego T. J. misjonarza perskiego, pracach tureckich // Rocznik Orientalistyczny. T. 12 (1936). S. 1–28.
Kowalski T. O. Michał Ignacy W. T. J. i jego prace tureckie. Misje Katol. T. 54 (1935). S. 65–70.
Krusinski T. De legationibus Polono-Persicis dissertatio, et Prodomus ad revolutionis persicae, Leopoli: Typis Coll. Soc. Jesu, 1733. 283 s.
Krusinski T. Pragmatographia de legitymo usu ambrozyi tureckiei, to jest: Sposobu należytego zażywania kawy tureckiej … Warszawa 1769. 18 s.
Krusinski T. Relatio de mutationibus Regni Persorum, Romo, 1727. 18 s.
Krusinski T. Tragica Vertentis belli Persici Historia per repetitas clades ab anno 1711 ad Annum 1728 continuata post Gallicos, Hollandicos, Germanicos ac demum Turcicos Autlioris typos auctior ... Leopoli : Typis Coll. Soc. Jesu, 1740. 529 s.
Krusinski T. Prodromus ad tragicam vertentis belli Persici historiam seu Legationis a Fulgida Porta ad Sophorum Regem Szach Sultan Hussein anno 1720 expeditae autentica relatio … Leopoli: Typis Coll. Soc. Jesu, 1734. 355 s.
Łuszczak G. Nauczyciele i wychowawcy szkół jezuickich we Lwowie 1608–1773. Kraków : Wydawn. “Ignatianum”, 2010. 165 p.
Młodzianowski T. Praelectiones theologicae de jure et justitia P. Thomae Młodzianowski, poloni, S. J. Leopoli, Typis Coll. Soc. Jesu, 1682. 166 р.
Muratowicz S. Relacya Sefera Muratowicza Ormianina, posłanego króla Jmci do Persyi, z którą wróciwszy się stamtąd podał na piśmie w te słowa ... // Trzy relacje z polskich podróży na Wschód muzułmański w pierwszej połowie XVII wieku / Adam Walaszek (Ed.). Krakow: Wydaw. Literackie, 1980. S. 35–47.
Reychman J. Dzieje duszpasterstwa polskiego nad Bosforem // Nasza Przeszłość. T. 33 (1970). S. 16–189.
Sygański J. Z notatek podróżnych O. Michała Wieczorkowskiego T. J., misjonarza apostolskiego w Persji 1715-1720 // Nasze wiadomości. T. 3/17 (1912). S. 504–514.
Wieczorkowski M. Na wiekszą P[ana] B[oga] naszego Chwałę y Dusz iak naywięcey, Nawrocenie. Katechizm z Okazyi Tatarzyna Budziackiego... Leopoli: Typis Coll. Soc. Jesu, 1727. 124 p.
Woźniak A. Kultura ludowa Gruzji w relacjach polskich do początków XX w. // Etnografia Polska., T. 27/1 (1983). S. 297–320.
Załęski S. Jezuici w Polsce. T. 3. Prace misyjne nad ludem 1648–1773. Cz. 1–2. Lwów: Drukarnia Ludowa, 1905. 804 s.
Załęski S. Misje w Persji w XVI i XVII w. pod protektoratem Polski. Kraków: Drukarnia “Czasu”, 1882. 119 s.
REFERENCES
Kozytskyi, A. (2010). Lviv orientalists in the first thirty years of the XXth century. Visnyk of the Lviv University. Series History, 45, 389–412 (in Ukrainian).
Shevchenko, T. (2005). Jesuit teaching on the Ukrainian lands of the last quarter of 16th-the middle of the 17th centuries. Lvіv: Svіchado, 340 p. (in Ukrainian).
Bednarski, S. (1933). Upadek i odrodzenie szkół jezuickich w Polsce: studjum z dziejów kultury i szkolnictwa polskiego. Kraków: Wyd-wo Księży Jezuitów, 537 s. (in Polish).
Boym, M. (1686). Clavis medica ad Chinarum doctrinam de pulsibus. Nuremberg, 150 p. (in Latin).
Boym, M. (1656). Flora Sinensis frvctvs floresqve hvmillime porrigens [...] emissa in publicum a R.P. Michaele Boym [...] anno [...] M. DC. LVI. Viennae Austriae, 74 p. (in Latin).
Boym, M. (1682). Specimen Medicinæ Sinicæ sive Opuscula Medica ad Mentem Sinensium Continens. A. Cleyer (Ed.). Francofvrti: Sumptibus Joannis Petri Zubrodt, 304 p. (in Latin).
Chu-Ren, H., Lan, L., & Xinchun, S. (2016). Lexicography in the Contemporary Period Huang. In S.-W. Chan (Ed.), The Routledge Encyclopedia of the Chinese Language (pp. 545–562). London: Routledge.
Fedirko, J. (2007). Pierwszy informator Europy o Afganach, Ojciec Tadeusz Krusiński : Krakowski uczony, misjonarz, Alma Mater, 93, 83–85.
Finkel, L. (1894). Historya Uniwersytetu Lwowskiego do r. 1869. In: Finkel L., Starzyński S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego, 1–2. Lwów: Senat Akadem. Uniwersytetu Lwowskiego, cz. 1, 351 s. (in Polish).
Grzebień, L. (1996). Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564–1995. Kraków : Wyd-wo WAM, 882 s. (in Polish).
Kajdański, E. (1987). Nieznane informacje o chińskich bogactwach naturalnych w dziełach Michała Boyma. Kwartalnik Historii Nauki i Techniki, 32, 623–660 (in Polish).
Kajdański, E. (1999). Michał Boym – Ambasador Państwa Środka. Warszawa: Książka i Wiedza, 307 s. (in Polish).
Kajdański, E. (1988). Michał Boym – ostatni wysłannik dynastii Ming. Warszawa: Polonia, 173 s. (in Polish).
Kircher, A. (1667). Athanasii Kircheri E Soc. Jesu China Monumentis, Qua Sacris quà Profanis, Nec non variis Naturæ & Artis Spectaculis … Amstelodami: Janssonius a Waesberge; Weyerstraet, 237 p. (in Latin).
Kowalski T. (1936). O ks. Michała Wieczorkowskiego T. J. misjonarza perskiego, pracach tureckich, Rocznik Orientalistyczny, 12, 1–28 (in Polish).
Kowalski, T. (1935). Michał Ignacy W. T. J. i jego prace tureckie, Misje Katol, 54, 65–70 (in Polish).
Krusinski, T. (1733). De legationibus Polono-Persicis dissertatio, et Prodomus ad revolutionis persicae, Leopoli: Typis Coll. Soc. Jesu, 283 p. (in Latin).
Krusinski, T. (1769). Pragmatographia de legitymo usu ambrozyi tureckiei, to jest: Sposobu należytego zażywania kawy tureckie… Warszawa, 18 p. (in Polish).
Krusinski, T. (1727). Regni Relatio de mutationibus Persorum. Romo, 18 p. (in Latin).
Krusinski, T. (1740). Tragica Vertentis belli Persici Historia per repetitas clades ab anno 1711 ad Annum 1728 continuata post Gallicos, Hollandicos, Germanicos ac demum Turcicos Autlioris typos auctior … Leopoli: Typis Coll. Soc. Jesu, 1740. 529 p. (in Latin).
Krusinski, T. (1734). Prodromus ad tragicam vertentis belli Persici historiam seu Legationis a Fulgida Porta ad Sophorum Regem Szach Sultan Hussein anno 1720 expeditae autentica relatio … Leopoli: Typis Coll. Soc. Jesu, 355 p. (in Latin).
Łuszczak, G. (2010). Nauczyciele i wychowawcy szkół jezuickich we Lwowie 1608–1773. Kraków: Wydawn. “Ignatianum”, 165 p. (in Polish).
Młodzianowski, T. (1682). Praelectiones theologicae de jure et justitia P. Thomae Młodzianowski, poloni, S. J. Leopoli, Typis Coll. Soc. Jesu, 166 р. (in Latin).
Muratowicz, S. (1980). Relacya Sefera Muratowicza Ormianina, posłanego króla Jmci do Persyi, z którą wróciwszy się stamtąd podał na piśmie w te słowa ... W Walaszek, A. (Ed.), Trzy relacje z polskich podróży na Wschód muzułmański w pierwszej połowie XVII wieku (ss. 35–47) Krakow: Wydawn. Literackie (in Polish).
Reychman, J. (1970). Dzieje duszpasterstwa polskiego nad Bosforem, Nasza Przeszłość, 33, 167–189 (in Polish).
Sygański, J. (1912). Z notatek podróżnych O. Michała Wieczorkowskiego T. J., misjonarza apostolskiego w Persji 1715–1720, Nasze wiadomości, 3/17, 504–514 (in Polish).
Wieczorkowski, M. (1727). Na wiekszą P[ana] B[oga] naszego Chwałę y Dusz iak naywięcey, Nawrocenie. Katechizm z Okazyi Tatarzyna Budziackiego ... Leopoli: Typis Coll. Soc. Jesu, 124 s. (in Polish & Turkish).
Woźniak, A. (1983). Kultura ludowa Gruzji w relacjach polskich do początków XX w. Etnografia Polska, 27(1), 297–320 (in Polish).
Załęski, S. (1905). Jezuici w Polsce, t. 3, Prace misyjne nad ludem 1648–1773, cz. 1–2. Lwów : Drukarnia Ludowa, 804 s. (in Polish).
Załęski, S. (1882). Misje w Persji w XVI i XVII w. pod protektoratem Polski. Kraków: Drukarnia “Czasu”, 119 s. (in Polish).
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2020.54.11824
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN: 2078-6441 (Print)
2415-7201 (Online)
Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)