ГЕОГРАФІЯ НОВОЇ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ ЛЬВОВА

Анотація

Розглянуто динамічні та просторові аспекти нової житлової забудови міста Львів, виконано порівняння з загальноукраїнськими тенденціями. Виявлено, що протягом останніх кількох десятиріч в Україні зафіксовано найбільше в світі зростання площі забудованих територій у розрахунку на особу населення. Львів є другим містом у країні після Києва за обсягами нового житлового будівництва. Пік житлового будівництва у Львові був 2015 р. Надалі темпи будівництва дещо скоротилися. Житловий фонд Львова збільшився до 736,2 тис. м² у 2019 р., а забезпечення житловою площею – до 22,4 м² на особу. З’ясовано, що ще п’ять років тому майже половину житла будували в історично сформованих кварталах Львова, а нині житлове будівництво поступово зміщується до периферії – головно, у північно-західному (район Голоско) та південному (вул. Стрийська, Сихів) напрямах. Найбільшим приростом житлової зони в розрахунку на 1 000 мешканців вирізняються Шевченківський і Сихівський райони.

У Львові домінує групова забудова на вільних ділянках у межах житлових зон радянського періоду, ревіталізують занедбані території промислових підприємств і складів, зокрема, у межах південної промислової зони будують найбільший житловий комплекс «Пасічний», процеси джентрифікації простежуються в районі Підзамче. Також у межах міста забудовують території садово-городніх кооперативів і колишні військові частини. Для просторової трансформації міста характерні високі темпи ущільнення забудови. Найвища щільність нової житлової забудови – в районі вулиць В. Чорновола-Варшавська та Т. Шевченка-Золота. Точкова житлова забудова відбувається в межах старої (австрійського та польського періодів) житлової зони середмістя, поблизу парків та на місці знесених особняків у зоні садибної забудови.

Виявлено, що вартість нового житла відрізняється за районами вп’ятеро: економ-клас домінує в найвіддаленішому та слабко транспортно пов’язаному районі Рясне з домінування промислових функцій, а найдорожчі квартири – поблизу центру (початок Личаківської, Пекарської, Чупринки, Новий Світ). Як і всі постсоціалістичні міста, Львів є соціально гомогенним, хоча тенденції появи бідних і багатих кварталів уже намітилися.

Візуальне обстеження районів нової житлової забудови дало змогу визначити головні проблеми розвитку. Попри те, що нове житло вирізняється функціональною інтенсифікацією (перший поверх займають заклади сфери послуг; інколи є поєднання житлових та офісних функцій), у районах нового житлового будівництва є дефіцит об’єктів соціально-культурної сфери, гострі проблеми з громадським транспортом, а дорожня мережа не пристосована до щораз більшого навантаження приватним автотранспортом.