ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ПАЛЕОЛІТИЧНИХ ПАМ’ЯТОК В УКРАЇНІ

Анотація

Незважаючи на те, що палеолітичні стоянки в Україні належать до об’єктів культурної спадщини і перебувають під охороною, велика їхня кількість є на межі цілковитого знищення. Організація процесів охорони і збереження, а також моніторингу стану таких пам’яток повністю ґрунтується на державних нормативно-правових актах. Закон України “Про охорону археологічної спадщини” визначає охорону археологічної спадщини як комплекс заходів, що їх вживають відповідно до законодавства органи державної влади, підприємства, установи, організації, громадяни, і які спрямо­вані на ведення обліку, захист, збереження, належне утримання, відповідне використання, консер­вацію, реставрацію, реабілітацію та музеєфікацію об’єктів археологічної спадщини, а також поши­рення знань про археологічну спадщину. Характерною особливістю об’єктів археологічної спад­щини є матеріальне втілення наукової інформації, що, здебільшого, зберігається на місці утворення, незалежно від стану збереженості. Основою охорони об’єкта археологічної спадщини є всі його властивості, що зумовлюють заборону проведення будь-яких робіт на території об’єкта, крім робіт, пов’язаних з науковим дослідженням археологічної спадщини. Державні нормативно-правові акти у сфері культурної спадщини регулюють відносини, пов’язані з охороною археологічної спадщини України – невід’ємної частини культурної спадщини людства, вразливого і невідновлюваного джере­ла знань про історичне минуле, а також визначають права та обов’язки дослідників археологічної спадщини. Наукове дослідження археологічної спадщини – наукова діяльність, спрямована на здобуття нових знань про об’єкти археологічної спадщини, закономірності розвитку давнього суспільства і людини на основі результатів аналізу археологічних матеріалів і документованої інформації (публікацій, наукових звітів тощо) археологічного характеру. Надзвичайно важливим є створення державою необхідних умов для проведення наукових досліджень палеолітичних стоянок з метою організації правильного, з точки зору законодавства, режиму їхньої охорони.