Вісник Львівського університету. Серія географічна

Наведено фізико-географічну характеристику етнічної території проживання лемків – найвідда­ленішої західної етнографічної групи українців, що здавна заселяла схили Східних Бескидів Карпат. Лемківщина простягається двома схилами Карпатських Бескидів між річками Боржава і Сян на сході та Попрад і Дунаєць на заході. Загальна площа – близько 9 тис. км², розташована у трьох країнах. Найбільшу площу Лемківщина займає в межах гірської частини Південно-Східної Польщі (48 %), меншу – у гірській частині Північно-Східної Словаччини (41 %), найменшу – у Закарпатській обл. України (11 %).

Більшість території Лемківщини розміщена в карпатському низькогір’ї Східних Бескидів. Лише окремі вершини мають висоту понад 1 000 м н. р. м. Найвища вершина – г. Тарниця (1 346 м н. р. м.) на хребті Букове Бердо.

Лемківщина розташована в помірному кліматичному поясі Європи, який формується під впли­вом західного перенесення атлантичних повітряних мас. Також, на кліматичні характеристики впли­вають рельєф, висота над рівнем моря, експозиція схилів, напрям простягання гірських долин.

Територія Лемківщини лежить на Головному Європейському вододілі. Ріки, що беруть початок на північному макросхилі Низького Бескиду, є притоками Вісли (басейн Балтійського моря). Найбільша річка Лемківщини – р. Сян (довжина 444 км). Друга за розміром притока Вісли – р. Вис­лока (165 км). Гірські річки, що беруть початок на південних схилах Низького Бескиду, течуть у меридіональному напрямі на південь і належать до басейну Тиси, яка впадає в Дунай (басейн Чор­ного моря). Найбільшими серед них є річки Горанд (286 км), Попрад (169 км), Лаборець (129 км), Ондава (112 км). Для рік Лемківщини характерне змішане живлення з домінуванням снігового. Весняна повінь пов’язана зі сніготаненням. Межінь фіксують у зимовий період та під час посушли­вого періоду влітку. Паводки можуть виникати в будь-яку пору року внаслідок зливових дощів.

На Лемківщині переважають бурі гірсько-лісові ґрунти, сформовані на флішових породах під буковими, смерековими та ялицевими лісами. Ґрунти малопотужні (до 75 см), часто кам’янисті, мають підвищену кислотність, бідні на кальцій, магній, фосфор, залізо. На субальпійських луках сформувалися гірсько-лучні ґрунти. На вододілах і місцях поганого стоку простежено процеси нагромадження торфу й органічного матеріалу.

Географічне положення Лемківщини зумовлює вертикальну поясність рослинного покриву, що відрізняється від інших гірських масивів Карпат. Пояс широколистяних лісів, що піднімається до висоти 1 156 м н. р. м., представлений, головно, буковими лісами. Вище букових лісів розташований пояс полонинських субальпійських лук, що виникли під впливом тривалого пасовищного господарства.

На Лемківщині описано близько 1 000 видів судинних рослин, понад 600 видів мохів і лишайників, багато водоростей і грибів. Сучасною особливістю рослинного покриву Лемківщини є природне відновлення лісів, яке відбулося після виселення етнічного населення з цих територій. Виявлено понад 200 видів хребетних тварин.

Stojko, S., Hadach, E., Simon, T., & Michalik, S. (1991). Protected ecosystems of Carpathians. Lviv: Svit, 248 pp. (in Ukrainian).

Zastavnyj, F. D. (2011). Ukraine. Nature, population, economy. Lviv: Apriori, 504 pp. (in Ukrainian).

Map of Lemkivschyna. All-Ukrainian Society of Lemkivshchyna. Retrieved from http://lemky.lviv.ua/?p=210 (in Ukrainian).

Official site of NGO Young Lemkivschyna. Map of cities and villages of Lemkivschyna. Retrieved from http://molodlem.org.ua/mapa-mist-i-sil-lemkivschyny (in Ukrainian).

Herenchuk, K. I. (Ed.) (1981). Nature of Transcarpathian region. Lviv, High School, 156 pp.

Rovenchak, I. (2002). Lemkivschyna. M 1 : 275 000. Lviv (in Ukrainian).

Stoyka, S. M. (Ed.) (2007). Uzhansky National Park. Multifunctional value. Lviv, 306 pp. (in Ukrainian).