БАЛЬНЕОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ МАЛИХ КУРОРТІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Marian Holovatyi

Анотація


Львівська обл. з-поміж інших областей України володіє значними покладами бальнеологічних ресурсів, а саме мінеральними водами та пелоїдами. Ці ресурси є цінною частиною рекреаційного потенціалу і соціально-економічного розвитку регіону. На їхній основі розвинуто декілька бальнеологічних курортів з відповідною санаторною інфраструктурою і сферою оздоровчих послуг.

Схарактеризовано природні лікувальні ресурси (мінеральні води та пелоїди), які поширені у Львівській обл. і які використовують на малих бальнеологічних курортах. До малих зачисляємо ті курорти, які мають спільні риси функціонування і приймають менше 5 000 відпочивальників за рік. Такими курортами є Великий Любінь, Шкло, Немирів і Розлуч.

Наведено дані про склад, властивості, затверджені або оцінені об’єми запасів бальнеологічних ресурсів, які використовують у лікуванні. Проаналізовано їхні сучасні обсяги споживання, а також наведено основні показання для лікування. Розглянуто сучасний стан функціонування малих ку­рортів і рівень розвитку їхньої курортної інфраструктури. Описано окремі спільні екологічні проблеми, характерні для малих курортів, і оцінено сучасне використання наявних ресурсів та перспективи їхнього розвитку. Отримані дані дають змогу оцінити потенціал курортів, раціональ­ніше використовувати природні ресурси і запобігати виникненню екологічних проблем, характерних для середніх та великих курортів.

Головним лікувальним ресурсом на малих курортах є мінеральні води, придатні для зовнішнього та внутрішнього використання. Єдиним курортом, де лікують торфовими пелоїдами, є Великий Лю­бінь. Загальне використання бальнеологічних ресурсів на малих курортах не перевищує 20 % від затверджених об’ємів. Спільною рисою, що об’єднує всі малі курорти є нераціональне використання бальнеологічних ресурсів й наявність екологічних проблем, пов’язаних з поганим станом курортної та побутової інфраструктури. Вирішення цих проблем допоможе малим курортам стати потужними оздоровними, туристичними центрами області і основою для економічного зростання територіаль­них громад, які їх оточують.

Ключові слова


бальнеологічний курорт; мінеральні води; пелоїди; екологічні проблеми; бальнеолікування.

Повний текст:

PDF

Посилання


Kyryliuk, D. H. (2012). Geology-economical evaluation of Shklo mineral water deposite reserves (as of 01.01.2012). DP “Sanatorno-kurortnyi likuvalnyi tsentr “Shklo»”. Shklo (in Ukrainian).

Holovatyi, M. V. (2015). Environmental threats to the sustainable development of the balneological resort Morshyn. Fizychna heohrafiia ta heomorfolohiia, 4(80(1)), 52–57 (in Ukrainian).

Holovatyi, M. V. (2016). Ekoloho-heohrafichnyi analiz balneolohichnoho kurortu Skhidnytsia = Ecology-geographical analysis of the Skhidnytsia balneological resort. Journal of Education, Health and Sport, 6(1), 85–92. doi:10.5281/zenodo.44645 (in Ukrainian).

Kojnova, I. B., & Golovatyj, M. V. (2014). Environmental threats to the sustainable development of the Ukrainian balneological resort Truskavets. Zhurnal nauchnyh publikacij aspirantov i doktorantov, 6(96), 217–222 (in Russian).

Alekseenko, N. A., & Tabakman, P. E. (Eds.). (1978). Integrated research of mineral waters in village Rozluch of Lviv oblast: otchet (zaklyuchnyi). Odesskij NII kurortologii. Odessa (in Russian).

Ostretsov, O. M., & Alieksieienko, O. A. (Eds.). (2014). Hydrogeological researches of Velykyi Lubin deposits of sulfide waters and peloids and the state of the hydromineral economy in the Lubin Veliky resort for 2013 (as of 01.01.2014): zvit (zakliuchnyi). Lviv: Tsentr reklamy (in Ukrainian).

Ostretsov, O. M., & Alieksieienko, O. A. (Eds.). (2014). Hydrogeological researches of Nemyriv deposits of sulfide waters and the state of the hydromineral economy in the Nemyriv resort for 2013 (as of 01.01.2014): zvit (zakliuchnyi). Lviv: Tsentr reklamy (in Ukrainian).




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2019.53.10661

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)